Справа № 2-3781/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"08" червня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді -                                Даниленко В.В.

при секретарі –                                    Дядейко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності,

                                                  В С Т А Н О В  И В :

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно –Ѕ частину будинку за адресою: АДРЕСА_1. Посилався на те, що після смерті в 2004 році його діда у спадок залишилися земельна ділянка та будинок, спадкоємцями  після померлого були його діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

          ОСОБА_2 за життя спадщину не прийняла, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла. ОСОБА_4 також заяви про прийняття спадщини не подавав, ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. ОСОБА_3  помер ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_1 є  сином померлого ОСОБА_3 та спадкоємцем після померлого батька, та на даний час є спадкоємцем померлого діда ОСОБА_5. Вчасно звернутися до ноткантори щодо оформлення своїх спадкових прав не міг, оскільки був неповнолітньою особою на час відкриття спадщини. Також відсутні оригінали документів про право власності померлого спадкодавця, що перешкоджає оформленню спадщини.

          В судовому засіданні позивач та його представник  позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, надали суду письмові заперечення на позов, стверждуючи, що порушень прав позивача не вбачається, просили в задоволенні позову відмовити та справу слухати у відсутності їх представника.

           Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає необхідним в задоволенні позову відмовити, виходячи зі слідуючого.

          Згідно свідоцтва (а.с.3) дід позивача ОСОБА_5 помер в м.Києві в 2004році.

Згідно свідоцтва (а.с.6) дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_2 померла в м.Києві в 2010році.

Згідно свідоцтва (а.с.8 ) позивач є сином ОСОБА_3, який помер в м. Києві в 2003 році та онуком ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва (а.с.10) син ОСОБА_5 –ОСОБА_4 помер в м.Києві в 2009році.

          Відповідно технічного паспорта, та відповіді БТІ м.Києва (а.с. 12-14, 15) Ѕ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі Договору дарування, посвідченого 7-ю Київською держнотконторою 15.07.1966року, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Ѕ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1  передана у приватну власність ОСОБА_5,  після смерті якого його діти в спадщину нічого не приймали, а позивач на момент відкриття спадщини був неповнолітнім. Крім того, на даний час відсутні оригінали документів про право власності померлого спадкодавця, що також перешкоджає оформленню спадщини.

Як вбачається з пояснень позивача, останній постійно проживає в спірному будинку. Зазначена земельна ділянка знаходиться в користуванні у позивача.

          Відповідно до ст.1218, 1219 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

          Згідно ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину  відумерлою  за заявою  відповідного  органу  місцевого  самоврядування  за місцем відкриття спадщини.

          Київрада в порядку ст.1277 ЦК України із заявою до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини не зверталась, отже порушення прав позивача не вбачається.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 1218, 1219 ЦК України та  керуючись ст. ст. 88, 209, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

          В задоволені позову ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності –відмовити.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: