Справа № 2-773/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем    України

"05" квітня 2011 р.    Дарницький  районний суд м. Києва у складі

головуючого            судді                                        Ящук Т.І.   

при секретарі                                                           Жиленко Ю.Г.

з участю  позивача                                                   ОСОБА_1                          

представника відповідача                                        Яніцького М.В.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації , третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»- про відшкодування майнової  та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров’я, -

встановив:

          Позивач ОСОБА_1  26.04.2010 року звернувся до суду з позовом до  відповідачів КП ЖЕК «Центральна», Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, завданої  внаслідок ушкодження здоров’я, посилаючись на те, що 13.01.2010 року о 18 год. 15 хв. на шляху прямування зі служби  з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав злам зовнішньої кісточки та заднього краю великогомілкової кістки правої ноги  з незначним зміщенням.  Він йшов по вул. Прорізній у м. Києві , та перетнувши перехрестя з вул. Пушкінською,  з правого боку   в напрямку руху та через ожеледицю на тротуарі підслизнувся, та після падіння відчув різкий біль у правій нозі , намагаючись підвестись, позивач знепритомнів. Через деякий час до нього підійшов молодий чоловік та запропонував відвезти до  найближчої лікарні. Позивач попросив  відвезти його  на вул. Липську, 11, де знаходиться військово-медичне управління СБУ, в якому він перебуває на медичному забезпеченні.

          О 18 год. 39 хв. було зроблено рентген-знімок, на підставі якого лікарем-травматологом поставлено діагноз «злам зовнішньої кісточки та заднього краю великогомілкової кістки правої ноги з незначним зміщенням.           Після цього було накладено гіпсову пов’язку та призначено прибуття до лікаря 18.01.2010 року, коли на підставі додаткового рентген-знімку буде прийняте остаточне рішення щодо доцільності (недоцільності) оперативного втручання та вказано на необхідність придбання знеболюючого препарату «Диклоберл 100», вітамінів та дієтичної добавки.

          Неспроможність позивача контролювати свої дії щодо збереження доказів про витрати на лікування завдала позивачу додатково моральної шкоди та унеможливила подання обґрунтованого позову про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я .

          18.01.2010 року позивач був направлений  на консультацію в Інститут травматології та ортопедії , яку він пройшов 19.01.2010 року.

          Після 22.01.2010 року позивачу призначалось прибуття до лікаря 8 разів. Після зняття гіпсової пов’язки 27.02.2010 року та проведення рентген-контролю встановлено, що злам кісток  консолідується ( тобто кісткова тканина повністю не утворилася). У зв’язку з цим лікарем було призначено фізіотерапевтичний  курс –магнітотерапію, ампліпульс  та лікувальну фізкультуру. Зазначений курс лікування позивач проходив за місцем проживання у районній поліклініці протягом 10 днів з 01.03.2010 р. по 10.03.2010 р.

          15.03.2010 року відбірковою комісією Військово-медичного управління СБУ позивач був направлений на лікування до реабілітаційного відділення, яке проходив з 19.03.2010 р. по 30.03.2010 р. у лікарні  відновного лікування в смт. Ворзель.

          Не зважаючи на пройдений курс відновного лікування 31.03.2010 р. лікарем констатовано уповільнену консолідацію зламів  та відкрито новий лікарняний , на якому позивач перебував до 20.04.2010 р. Всього  внаслідок травмування позивач перебував на лікарняному 99 днів.

          Необхідність лікування, власне лікування ( перебування в гіпсовій пов’язці протягом 6 тижнів, проведено 8 рентген-знімків) та пов’язані з ним страждання, обмеження і незручності, починаючи із самообслуговування та закінчуючи обмеженою можливістю участі у суспільному житті, завдали позивачу моральної шкоди.

          Зокрема, можливість самостійного пересування лише за допомогою милиць, прибуття до медичних закладів та у зворотному напрямку на таксі лише у супроводі знайомих чи  близьких для запобігання можливого додаткового травмування, вимагало від позивача неабияких зусиль та матеріальних затрат і завдало душевних страждань.

          Так , за час лікування необхідно було користуватися послугами таксі для прибуття до поліклініки на вул. Липській,  - 11 разів , до районної поліклініки –10 разів, до лікарні відновного лікування смт. Ворзель –2 рази. Вартість послуг таксі склала 1900 грн.

          Крім того, позивач відчував  душевні страждання з приводу  неможливості піклуватися про батьків пенсійного віку,  взяти участь на конкурсній основі у зайнятті вищої посади,  неможливості  взяти участь у святкуванні зимових свят ( Водохреща, Масляної) ; був позбавлений у праві волевиявлення  у першому турі виборів Президента України 17.01.2010 року.

          Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 750 від 26.06.2009 року «Про утримання автомобільних доріг і тротуарів у м. Києві у зимовий період 2009/2010 р.р.» на виконавчі органи районних у м. Києві рад ( районні у м. Києві державні адміністрації та інші комунальні підприємства  покладено забезпечення прибирання та вивезення снігу, із закріплених ними територій, пішохідних переходів, тротуарів.

          Тому позивач вважав, що саме з прямої вини КП ЖЕК «Центральна», працівники якої не забезпечили своєчасне очищення від снігу та ожеледиці тротуару, що перебуває на її обслуговуванні, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та Київської міської державної адміністрації, яка полягає у бездіяльності та неналежному управлінні об’єктами житлово-комунального господарства, неналежному контролі за експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, є причиною ушкодження здоров’я позивача  та як наслідок –заподіяння моральної ( немайнової ) шкоди.

          Тому позивач просив стягнути з КП ЖЕК «Центральна», Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та Київської міської  державної адміністрації  відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 15000 грн.

          25.10.2010  року позивач  подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив також стягнути солідарно з відповідачів витрати на послуги таксі в сумі 1200 грн. , а також витрати на лікування в сумі  129 грн. 51 коп.

          28.01.2011 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив  також стягнути з відповідачів витрати, понесені ним у зв’язку з проходженням санаторно-курортного лікування  в період з 17.11.2010 року по 08.12.2010 року в санаторії СБУ «Чорномор’є», на суму 1238 грн.

          Ухвалою суду від 01.02.2011 року , за клопотанням представника  відповідача  провадження у справі в частині позовних вимог до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації було закрито  у зв’язку з ліквідацією останньої  розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) за №787 від 30.09.2010 року.

          02.03.2011 року позивач ОСОБА_1 уточнив  і зменшив  позовні вимоги, пред’явивши їх лише до Київської міської державної адміністрації, та просив стягнути з вказаного відповідача  відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., матеріальної - 2567 грн. 51 коп.

          Ухвалою суду від 05.04.2011 року за заявою позивача його позовні вимоги до КП «ЖЕК «Центральна»залишені без розгляду.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в останній редакції , посилаючись на те, що оскільки протягом усього часу розгляду справи  відповідач Київська міська державна адміністрація так і не надала даних проте, хто є балансоутримувачем території, де  було завдано шкоди здоров’ю  позивача,  то вбачається і вина Київської міської державної адміністрації,  яка полягає у бездіяльності та неналежному управлінні об’єктами  житлово-комунального господарства. Позивач наполягав на  стягненні відшкодування матеріальної та моральної шкоди  із Київської міської державної адміністрації .

          Представник відповідача  Яніцький М.В. заперечив проти позову та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки  Київська міська державна адміністрація не може бути суб’єктом цивільно-правових відносин. Відповідальність за утримання території  в належному стані покладається на балансоутримувача. За інформацією Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації балансоутримувачем скверу на вул. Прорізній м. Києва є КП УЗН Шевченківського району. Саме це підприємство  не забезпечило належне утримання тротуару, який прилягає до скверу, що знаходиться на його балансі, тому має бути належним відповідачем.

          Представник третьої особи – Житлово-експлуатаційної контори «Центральна»в дане судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До оголошення перерви по справі представник третьої особи вказував,  що ЖЕК «Центральна» не є балансоутримувачем території  тротуару по вул. Прорізній від перехрестя вулиць Пушкінської та Прорізної протягом 10 метрів справа в напрямку вул. Хрещатик у м. Києві,  про що стверджував позивач до подання уточнень до позовної заяви.

          Вислухавши позивача , представника відповідача, свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          Як вбачається з акту № 16/256 від 04.02.2010 року , затвердженого начальником УПЗ Служби безпеки України,  про нещасний випадок, пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби, що стався із підполковником юстиції ОСОБА_1, 13.01.2010 року близько 18 год. 15 хв. на шляху слідування зі служби додому на тротуарі, поверхня якого була вкрита кригою, що на перехресті вулиць Прорізної та Пушкінської м. Києва, внаслідок падіння отримано травму правої ноги, а саме –злам зовнішньої кісточки та заднього краю великогомілкової кістки.

          З показів свідка  ОСОБА_4 встановлено  , що 13.01.2010 року він знаходився у власному автомобілі неподалік перехрестя вулиць Пушкінської та Прорізної. За кілька хвилин перебування в автомобілі він спостерігав, як на слизькому тротуарі вул. Прорізної  в напрямку вул. Хрещатик упали двоє людей. Весь тротуар був покритий льодом, нічим не посипаний.  Через кілька хвилин  по вказаному тротуару проходив позивач , який також упав і не міг підвестись. Тому свідок разом з дружиною вийшли з автомобіля , допомогли йому підвестись, оскільки він зламав ногу,  та за його проханням відвезли позивача до госпіталю СБУ.

          Як вбачається з копії медичної картки ОСОБА_1 , 13.01.2010 року  лікарем ортопедом-травматологом ВМУ СБУ поставлено діагноз «злам зовнішньої кісточки та заднього краю великогомілкової кістки правої ноги з незначним зміщенням», призначене медикаментозне лікування, накладено гіпсову пов’язку, рекомендовано ходити при допомозі милиць.            18.01.2010 року  позивачу було зроблено додатковий рентген-знімок та направлено на консультацію в Інститут травматології та ортопедії  ( а.с. 16-18).

          Згідно з консультативною довідкою ДУ «Інституту травматології та ортопедії»від 19.01.2010 року, ОСОБА_1 звертався з приводу свіжого злому зовнішньої кісточки та заднього краю великогомілкової кістки без суттєвого зміщення. Рекомендовано продовжити іммобілізацію правої стопи, хода з милицями, контроль через 2 тижні. Показання для оперативного лікування відносні ( а.с. 19).

Після 22.01.2010 року позивачу призначалось прибуття до лікаря 01.02.2010 р., 11.02.2010 р., 22.02.2010 р., 27.02.2010 р., 11.03.2010 р., 15.03.2010 р., 31.03.2010 р., 09.04.2010 р.

          Після зняття гіпсової пов’язки 27.02.2010 року та проведення рентген-контролю  лікарем було встановлено, що злам кісток  консолідується . У зв’язку з цим було призначено фізіотерапевтичний  курс –магнітотерапію, ампліпульс  та лікувальну фізкультуру. Зазначений курс лікування позивач проходив за місцем проживання у районній поліклініці протягом 10 днів з 01.03.2010 р. по 10.03.2010 р. , що підтверджується процедурною картою ОСОБА_1, що велась у відділенні відновного лікування Центральної районної поліклініки Дарницького району м. Києва ( а.с. 43).

          15.03.2010 року відбірковою комісією Військово-медичного управління СБУ позивач  був направлений на лікування до реабілітаційного відділення, яке він проходив з 19.03.2010 р. по 30.03.2010 р. у лікарні  відновного лікування в смт. Ворзель, що також підтверджується випискою з історії хвороби № 258 ( а.с. 27-28 ).

           Як вбачається з довідок про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця та  листків непрацездатності , ОСОБА_1 перебував на  лікарняному з 13.01.2010 року  до 18.03.2010 року,  з 19.03.2010 року до 30.03.2010 року  та з  31.03.2010 року по 20.04.2010 року ( а.с. 10-12).

          Згідно з довідкою від 25.05.2010 року ,  Центральною медичною міською  медико-соціальною експертною комісією № 1  визначено 10 % ступеню втрати  професійної працездатності ОСОБА_1  ( а.с. 9).

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів забезпечується в тому числі заходами, спрямованими на утримання території в належному стані.   

Відповідно до п. 3.1.4  Правил благоустрою м. Києва , затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051 ,  утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд, проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій при будинкових територій.   

Як встановлено з матеріалів справи,  вказаний випадок стався з позивачем на території Шевченківського району м. Києва.

Протягом  часу розгляду справи  судом неодноразово були виконані запити до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації та Київської міської державної адміністрації, однак   відповіді та належного доказу про те , яке підприємство станом на 13.01.2010 року було балансоутримувачем території тротуару по вул. Прорізній від перехрестя вулиць Пушкінської та Прорізної протягом 10 метрів справа в напрямку вул. Хрещатик у м. Києві,  - суду надано не було.

       Вказаними Правилами благоустрою м. Києва встановлено  особливості прибирання міських територій у зимовий період.   Зокрема , пунктом 8.3.16. Правил передбачено , що боротьбу з ожеледицею і слизькістю на тротуарах і внутріквартальних проїздах слід вести фракційним способом, використовуючи пісок без домішок солі.

          Відповідно до п. 8.3.17. Правил , тротуари та внутріквартальні проїзди обробляються піском за нормою 200 - 300 г/м2. На зупинках громадського транспорту, ділянках з ухилами та сходинками норму посипання збільшують до 400 - 500 г/м2. Обробка покриття має бути закінчена протягом 1 - 1,5 год. після початку утворення слизькості покриття.

          Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1470 від 29.12.2009 року «Про заходи щодо ліквідації снігових наметів та ожеледиці в м. Києві», передбачено встановлення безпечного стану транспортних магістралей для руху пішоходів та транспорту, забезпечення проведення очищення від снігу зупинок громадського транспорту, дощоприймачів, тротуарів та посипку піском проміжних, кінцевих зупинок, забезпечення очищення вулиць та доріг від снігу до бордюрів.  

          Пунктом 5.2 вказаного Розпорядження встановлено : для запобігання утворенню снігових наметів та ожеледиці своєчасно здійснювати очищення від снігу тротуарів по всій ширині, прибудинкових територій та майданчиків для сміттєзбірників, із згортанням снігу до пристовбурних кілець дерев.

Відповідно до протоколу № 10 «Про вжиття необхідних заходів щодо забезпечення безпечної життєдіяльності населення, функціонування міського господарства в зв’язку з ускладненням погодних умов», контроль за виконанням протокольних доручень покладено на Головне управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації.

Частиною 1 ст. 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана  фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державною, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з підпунктом 1 пункту «а»статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», до власних (самоврядних)  вповноважень виконавчих органів міських рад належить управління  об'єктами  житлово-комунального  господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають  у  комунальній  власності  відповідних територіальних громад,  забезпечення  їх  належного   утримання   та   ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Підпунктом 2 пункту «б»цієї статті визначені делеговані повноваження виконавчих органів міських рад, які полягають у здійсненні відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, за технічним станом, використанням та утриманням інших об’єктів нерухомого майна усіх форм власності.

Статтею 1165 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну, фізичної особи, відшкодовується відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Особа , яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

          Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної  шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

          Отже, судом встановлено , що у  зв’язку з наявністю льодяного покриття на тротуарі  по вул. Прорізній від перехрестя вулиць Пушкінської та Прорізної протягом 10 метрів справа в напрямку вул. Хрещатик у м. Києві,  що не було розчищене та не посипане піском, позивач ОСОБА_1 отримав травму ноги  –злам зовнішньої кісточки та заднього краю великогомілкової кістки правої ноги з незначним зміщенням, внаслідок  чого  позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди.

               Відповідачем  не надано суду доказів належного виконання своїх обов’язків та вжиття заходів щодо ліквідації ожеледиці  на вул. Прорізній у м. Києві станом на 13.01.2010 року.    Крім того , враховуючи вищевказані  вимоги закону, а також ту обставину, що  відповідачем не надано належних доказів щодо балансоутримувача території, де отримав травму позивач , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення відповідальності за заподіяну позивачу шкоду на відповідача –Київську міську державну адміністрацію.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті отримання тілесних ушкоджень, позивачем були понесені матеріалі витрати на суму  129 грн. 51 коп. на придбання ліків та засобів для ходьби ( а.с. 65-69).

Крім того, у зв’язку з обмеженими можливостями самостійного пересування за допомогою милиць, необхідністю  відвідування лікарів для постійного контролю та обстеження  позивач користувався послугами таксі для прибуття до поліклініки  по вул. Липській,11 у м. Києві , до районної поліклініки, до лікарні відновного лікування у смт. Ворзель . Вказане підтверджується товарними чеками  на послуги таксі ПП ОСОБА_5 , вартість однієї поїздки з Харківського шосе, 152 на вул. Липську, 11 і в зворотному напрямку -  90 грн. , всього 10 чеків на загальну суму 900 грн.  А також двома квитанціями  на суму по 150 грн. для поїздки з м. Києва у смт. Ворзель 19.03.2010 року  та 30.03.2010 року у зворотному напрямку, на суму 300 грн. ( а.с. 51-62), а всього на суму 1200 грн.

Крім того, однією з підстав для призначення позивачу санаторно-курортного лікування став перелом правого гомілковостопного суглобу, що підтверджується довідкою для отримання путівки , виданої 06.05.2010 року Центральною поліклінікою Військово-медичного управління Служби безпеки України.

Як вбачається з витягу з історії хвороби № 9908 та корінця путівки № 004028, з 17.11.2010 року по 08.12.2010 року позивач проходив санаторно-курортне лікування в санаторії «Чорномор’є»Служби безпеки України ( а.с. 113-114). Позивач сплатив 25 % вартості путівки, що становить 1238 грн.

Отже, розмір завданої матеріальної шкоди позивачу внаслідок  ушкодження здоров’я становить  : 1200 грн. + 129 грн. 51 коп. + 1238 грн. = 2567 грн. 51 коп.

          Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню  в повному обсязі ,  на суму  2567 грн. 51 коп.

Також судом встановлено, що позивачу  ОСОБА_1   була завдана  моральна шкода,  яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивач  зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я, він був змушений  витрачати додаткові зусилля для організації свого життя та лікування.

          Розмір моральної шкоди суд визначає відповідно до моральних страждань, які переніс позивач , при цьому керується загальними принципами цивільного судочинства справедливості та розумності, і враховує  глибину фізичних і душевних страждань позивача, спричинених ушкодженням здоров’я, час і зусилля, які необхідні позивачу для відновлення свого стану здоров’я, в результаті чого порушено його звичний спосіб життя та сталися істотні зміни в його житті, оскільки лікування перелому ноги є тривалим . Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем Служби безпеки України, займає відповідальну посаду ,  веде активний спосіб життя, то  перебування його на лікуванні  з 13.01.2010 року по 20.04.2010 року , обмежена можливість піклуватись про членів своєї родини , неможливість брати участь у суспільному житті  та професійній діяльності  завдали йому  душевних страждань.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди, визначений позивачем в 10000 грн., є завищеним , і вважає за необхідне визначити розмір відшкодування в сумі 7000 грн., задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_1  у цій частині.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі сплаченого судового збору   - 8 грн. 50 коп. , а на користь держави підлягає стягненню  судовий збір  у розмірі 51 грн.  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в розмірі  120 грн.

          На підставі викладеного , ст. 22, 23, 1163 –1165, 1166-1168 , 1173 Цивільного кодексу України , Правил благоустрою м. Києва , затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 року, Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1470 від 29.12.2009 року «Про заходи щодо ліквідації снігових наметів та ожеледиці в м. Києві», керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 61, 209, 212 –215, 218  ЦПК України суд   -                              

вирішив:

Позов ОСОБА_1  -  задовольнити частково.

Стягнути з Київської міської державної адміністрації   на користь ОСОБА_1  відшкодування  майнової   шкоди в розмірі   2567 грн. 51 коп.   ,  відшкодування моральної шкоди в розмірі  7000 ( сім тисяч ) грн. ,  судові витрати в розмірі 8 грн. 50 коп. , всього стягнути  9576 ( дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят шість ) грн. 01 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_1  –відмовити.

Стягнути з Київської міської державної адміністрації    на користь держави судовий збір у розмірі  51 грн.  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в розмірі  120 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення  , а у разі оскарження рішення особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення,  -  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          Суддя:  підпис