Справа № 2а-944/11

П О С Т А Н О В А  

іменем   України

"15" червня 2011 р.   Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді                                Ящук Т.І.

при секретарі                                         Жиленко Ю.Г.

з участю представника позивача         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві   справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2     до   Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат -  про визнання  дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок  і виплату  щорічної  допомоги на оздоровлення, -

встановив:

          09.12.2010 року  позивач  ОСОБА_2 звернувся  до  суду  з адміністративним позовом до відповідачів   Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації  , Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  ,  в якому просить :

-  визнати протиправними  дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо неправильного здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат ,  нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2007 -2010 роки ,

- зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення усунути порушення і здійснити нарахування , а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат -  виплатити  одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю,  у розмірі 45 мінімальних заробітних плат  та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року.

          Ухвалою судді від 28.02.2011 року позов  ОСОБА_2 в частині  вимог за період часу з 01.01.2007 року  до 09.06.2010 року – залишено без розгляду .

Ухвалою суду від 15.06.2011 року  позов ОСОБА_2 в частині  позовних вимог  про визнання  дій неправомірними та зобов’язання здійснити виплату  одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю,  -  залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник  позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила позов задовольнити , зобов’язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік  в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

          Представник відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації   подав заперечення на позов, в яких просить в  задоволенні позову відмовити, оскільки Управлінню жодним законом чи нормативним актом не надано право  змінювати чи своїми діями впливати або встановлювати нові розміри виплат, що встановлені Законами України  про Державний бюджет на відповідний рік та Постановою Кабінету Міністрів України  № 562 від 12.07.2005 року.

          Представник відповідача –Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надіслав заперечення на позов, в яких просив відмовити в задоволенні позову щодо стягнення допомоги на оздоровлення з тих же підстав, вказуючи також, що статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»законодавець надав право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних  сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами.

          Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача ,  суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          Позивач  ОСОБА_2    , ІНФОРМАЦІЯ_1,   є учасником  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС  ,  категорії 1  ,  інвалідом 2 групи, його захворювання пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС ,   що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК від 10.07.2001 року.

          Позивач 18.09.2010 року звернувся із заявою до відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що відповідач надав письмову відмову.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 2-ої групи , щорічна  допомога   на   оздоровлення  виплачується  в розмірі –п’яти мінімальних заробітних плат.

Наявність у позивача права на призначення йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.  2 ст.  46 Конституції України).

Пунктом  28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року   було внесено зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і вказана стаття викладена в наступній редакції : одноразова  компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

          Однак рішенням Конституційного Суду України № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року положення п.28 розділу 2  Закону  України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнані неконституційними  та  втратили чинність .

          Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено  розмір  щорічної  допомоги  на оздоровлення  інвалідам I і II групи - 120 гривень.

Згідно з відповіддю Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 23.09.2010 року , щорічна допомога на оздоровлення  позивачу за 2010 рік не виплачувалась, оскільки станом на 23.09.2010 року розпорядження управління праці та соціального захисту населення про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік до Центру не надходило.

Згідно з інформацією , зазначеною відповідачем у запереченні на даний позов ,  щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік  позивачу ОСОБА_2  була виплачена 19.10.2010 року у розмірі 120 грн.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»щодо розміру мінімальної заробітної плати  на 2010 рік , а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.

Доводи відповідачів  про необхідність застосування вказаної Постанови Кабінету Міністрів України для визначення розмірів виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, необґрунтовані і суперечать ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину , кратну мінімальній заробітній платі.

Відповідно до ч.4 п. 3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.09.2000 року № 1498 , одним із основних завдань районного управління є призначення і виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством.

Відповідно до п. 3.2, 3.3. Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 65 від 27.01.2007 року, одним із основних завдань центру є підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги , виплат громадянам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат, а також здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування, виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.

          Тому суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації провести позивачу  перерахунок , а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат –виплату   щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік , передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , виходячи з розміру  5 мінімальних заробітних плат ,  з урахуванням проведених виплат.

          На підставі викладеного, ст. 8, 21, 22, 64, 85, 91, 95,  96, 150 Конституції України, ст. 48, 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  Рішень Конституційного Суду України № 4-зп від 03.10.1997 року , № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року ,  № 6-рп/2007  від 09.07.2007 року ,  Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» ,  керуючись ст. 9, 11,70, 71, 99, 100,  159, 160, 163 , 164, 167  КАС України,  -

постановив :

          Позов задовольнити .

               Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації  та  Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_2    щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік  - неправомірними.

          Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації провести  перерахунок   ОСОБА_2    щорічної допомоги на оздоровлення  за 2010 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат,  з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку , проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації,  провести виплату ОСОБА_2  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат ,  з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через  Дарницький  районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання  копії  повного тексту постанови ,  з одночасним направленням апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя :    підпис