Справа № 2-553/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

   18.08.2011 року                                                            м. Кодима Одеської області

                  в складі:

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.

при секретарі                                         Журбі С.П.

з участю:  позивача                                ОСОБА_1

представника відповідача                      Солоненка Г.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до спілки співвласників майнових паїв «Грабівська»про визнання правочину дійсним та визнання права власності на транспортний засіб,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спілки співвласників майнових паїв «Грабівська»с.Грабово Кодимського району Одеської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_17, та ОСОБА_37, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на вантажний автомобілі ГАЗ-5312, 1987 року випуску.   

У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав та пояснив, що 08 травня 2009 року придбав у відповідача вказаний вантажний автомобіль, за який розрахувався шляхом виплати вартості майнових паїв членам Спілки (третім особам у справі), яким спірний автомобіль був виділений на майнові паї. Взяті на себе зобов’язання виконав у повному обсязі, зокрема, прийняв автомобіль та реєстраційні документи на нього, сплатив кожному із власників майнових паїв їх вартість, відповідач же взяті на себе зобов’язання виконав частково, зокрема передав йому автомобіль, однак від подальшого укладення договору у визначений законом спосіб та його нотаріального посвідчення ухиляється, мотивуючи це відсутністю часу та неможливістю переоформлення спірного автомобіля з КСП ім.Шевченка та Спілку, для того, щоб в подальшому переоформити автомобіль на ім’я позивача. Через відмову відповідача позбавлений права використовувати придбаний автомобіль на власний розсуд, що порушує його права власника автомобіля.

Представник відповідача Солоненко Г.П. (голова Спілки співвласників майнових паїв «Грабівська»с.Грабово Кодимського району відповідно до протоколу Загальних зборів Спілки №1 від 02.02.2001 року) в попередньому судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, вказавши, що дійсно позивач придбав у Спілки спірний автомобіль ГАЗ-5312, за який розрахувався шляхом виплати вартості майнових паїв членам Спілки (третім особам у справі), яким цей автомобіль був виділений на майнові паї і які побажали замість натуральної отримати грошову вартість свого паю. Після досягнення всіх домовленостей та виплати позивачем вартості майнових паїв автомобіль та реєстраційні документи на нього були передані позивачеві. В подальшому домовились про укладення належного договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення. Проте, після укладення угоди Спілка не має можливості переоформити на своє ім’я даний автомобіль, оскільки у свідоцтві про його реєстрації його власником зазначено СТОВ «Грабівське»с.Грабове Кодимського району, хоча фактичним власником автомобіля після розпаювання КСП є Спілка. Крім цього, вказане переоформлення потребує часу та значних грошових коштів, які у Спілки відсутні. Враховуючи, що позов не порушує інтересів сторін просив його задовольнити, оскільки можливості  виконати взяті Спілкою зобов’язання не має.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_17, ОСОБА_37 в судове засідання не з’явились. До суду за заявою про заперечення проти позову не звертались. Натомість у справі є нотаріально засвідчені заяви від кожного з них, в яких вказано, що кожен з них отримав певну кількість грошових коштів в залежності в розміру частки в пайовому фонді.                   

Вислухавши позивача та представника відповідача, суд відповідно до ч.4 ст.130 та ч.4 ст.174 ЦПК України з огляду на визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону та не порушує прав сторін і третіх осіб, вважає необхідним позов задовольнити при попередньому розгляді справи з наступних підстав.   

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін (якими відповідно до ст.30 ЦПК є позивач та відповідач), кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 02 лютого 2001 року рішенням Загальних зборів була створена Спілка громадян-співвласників майнових паїв «Грабівська». Цим же рішенням головою Спілки обрано ОСОБА_2.

Судом встановлено, що треті особи у справі, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_17 та ОСОБА_37 є членами Спілки «Грабівська»та співвласниками пайового фонду СТОВ «Поділля»с.Грабове Кодимського району Одеської області, доказом чого є наявні у справі копії свідоцтв про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю.

Майнові та пайові відносини членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі –КСП) та  правовий режим пайового фонду майна членів цих підприємств визначено у ст.9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство», в Указі Президента України від 3 грудня 1999 року N1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", а також у локальних актах підприємства, ухвалених вищими органами самоврядування КСП відповідно до статей  9,  23  Закону N1529/99,  а  саме: статуті  підприємства, положенні про пайовий фонд майна членів КСП тощо, та інших документах.

Зі змісту статей 7 та 9 Закону /99 та зазначених нормативних актів вбачається, що майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд майна складається як із балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошей, а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на день паювання та скоригованим на день вибуття працівника з господарства. Відповідно до статей 5, 8 Закону N1529/99 право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває після припинення членства в  підприємстві.    

Рішенням Спілки №2 від 08 травня 2009 року спірний автомобіль ГАЗ-5312, 1987 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_1 був переданий позивачу ОСОБА_1 та третім особам у справі (виділений в натурі). Доказом передачі вказаного транспортного засобу є акт прийому-передачі від 08.05.2009 року.

За умовами наявного у справі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, укладеним між позивачем та третіми особам, останні передали свою частку у виділеному їм автомобілі на користь позивача ОСОБА_1, а позивача зобов’язався сплатити кожному з них вартість цієї частки.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання щодо погашення вартості майновий паїв виконані повністю, що підтверджується наявними у справі нотаріально засвідченими заявами вказаних осіб про сплату їм вартості паю.

Таким чином, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України між сторонами внаслідок укладення угоди купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов’язки.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність іншої сторони (покупцеві) майно, а покупець приймає його і сплачує певну грошову суму, обумовлену сторонами.           

Згідно ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами у потрібній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. При цьому, істотними є умови, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду (умови про предмет договору, інш.), а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.    

Судом встановлено, після досягнення згоди з усіх істотних умов правочину, отриманні всіх необхідних документів сторони зобов’язались нотаріально посвідчити укладений договір. Отже, відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України вказаний договір підлягав обов’язковому нотаріальному посвідченню. Невиконання домовленості про нотаріальне посвідчення договору відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України може бути підставою для  його визнання нікчемним.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна і сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Наступного нотаріального посвідчення договору не вимагається.            

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначив, що при розгляді справ такої категорії суди повинні з’ясувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв’язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК.  

Судом встановлено, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов правочину, зокрема погодили вартість автомобіля, яку позивач сплатив шляхом погашення вартості майнових паїв третім особам, які, у свою чергу, прийняли вказану плату, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами. Отже, суд вважає, що здійснений між сторонами правочин відповідав їх справжній волі, ними були виконані всі його істотні умови, а його нотаріальному посвідченню перешкоджає обставина, яка не залежить від волі позивача, зокрема ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов’язань.      

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені закони, зокрема із правочинів. При цьому, відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна.  

Отже, встановлені судом обставини свідчать, що позивач ОСОБА_1 придбав спірний автомобіль на законних підставах і у встановленому законом порядку, тому суд вважає необхідним задовольнити його позов, оскільки захист та поновлення його порушеного права у позасудовому порядку неможливі, що призводить до порушення його права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 202, 203, 209, 220, 328, 390, 638 ЦК України, ст.ст.130, 174, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.         

Визнати дійсним договір купівлі-продажу вантажного автомобіля марки «ГАЗ-5312», шасі №НОМЕР_3, двигун №НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений 08 травня 2009 року між ОСОБА_1 та спілкою співвласників майнових паїв «Грабівська».

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на вантажний автомобіль марки «ГАЗ-5312», шасі №НОМЕР_3, двигун №НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.   

Рішення суду є підставою для реєстрації в органі Державтоінспекції права власності ОСОБА_1 на зазначений транспортний засіб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  

                                Суддя                                  Сопільняк О.М.