Справа № 2-3630/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"30" травня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                      Кириченко Н.О.,

при секретарі                                                               Осколок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Управління механізації і автомобільного транспорту", третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації і автомобільного транспорту», третя особа: ОСОБА_2, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що з1966 року працював у відповідача, остання займана посада –начальник гаражу. Наказом від 04.12.2009 року позивача звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни, порушення трудових обов’язків, заподіяння товариству майнової шкоди. Такі підстави позивач вважає надуманими та такими, що не ґрунтуються на будь-яких доказах, оскільки основною умовою при звільненні за вказаною статтею є оголошення догани. З наказом про оголошення догани ні усно, ні під розписку не повідомлявся. У зв’язку з цим, звільнення за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків є безпідставними та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10800 гривень, в основу якої покладено річний розмір заборгованості відповідача по заробітній платі за 12 місяців.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що його звільнення було не законним, оскільки порушень трудової дисципліни з його боку не було, догани йому не оголошували, з наказом про оголошення догани не ознайомлювали, а тому не було жодних підстав для його звільнення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

          Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав та пояснив, що позивач працював на посаді начальника гаражу з 31.05.2001 року. 10.11.2009 року позивач з"явився на робоче місце із запізненням на дві години, надати письмові пояснення з цього приводу відмовився, про що було складено відповідний акт та підписаний посадовими особами товариства. Цього ж числа наказом директора ТОВ "УМІАТ" до ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. Даний наказ був оголошений позивачу, однак від ознайомлення із ним під розпис відповідач відмовився, про що було складено відповідного змісту письмовий акт.

          20.11.2009 року ОСОБА_1 вчинив прогул, тобто був відсутній на робочому місці без поважних причин протягом 3 годин із 12-00 год.  до 17-00 год., надати письмове пояснення відмовився. Факт відсутності його на роботі був зафіксований у письмовому акті.

          Наказом від 23.11.2009 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності і на нього було накладене дисциплінарне стягнення  у вигляді догани. Від ознайомлення під розпис із наказом від 23.11.2009 року ОСОБА_1 відмовився, що в той же день було заактоване.

          Наказом від 04.12.2009 року ОСОБА_1 був із займаної посади звільнений на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання своїх трудових обов"язків. Даний наказ був вручений позивачу 04.12.2009 року, однак від підпису у цьому він відмовився, у зв"язку із чим копія наказу була направлена звільненому цінним листом, а дана обставина 08.12.2009 року заактована. Трудову книжку ОСОБА_1 отримувати відмовився.

          Просить відмовити у позові у повному обсязі.

          Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

          Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що позивач дійсно працював начальником гаража у товаристві,  ОСОБА_2 та ОСОБА_5 бачили всього один раз, коли на зборах було оголошено про звільнення ОСОБА_1 Щодо присутності чи відсутності позивача 20.11.2009 року на робочому місці з 12-00 год. до 17-00 год. пояснити нічого не змогли.

          Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, пояснення свідків, перевіривши зібрані по справі документи та оцінюючи в сукупності всі зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          31.05.2001 року позивач прийнятий на посаду начальника гаража за переводом з ДП "Автомобільна база" ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", що підтверджується записом у трудовій книжці позивача (а. с. 6 - 11).

          10.11.2009 року скаладено акт про те, що ОСОБА_1 з"явився на робоче місце  із запізненням на дві години об 11-00 год. На пропозицію директора ТОВ "УМІАТ" ОСОБА_2 надати письмові пояснення по факту порушення трудової дисципліни відмовився ( а. с. 22).

          10.11.2009 року наказом по кадрах до начальника гаражу ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення йому догани (а. с. 23).

          10.11.2009 року складено акт про відмову від ознайомлення ОСОБА_1 із наказом і від підпису (а. с.  24).

          Згідно акту про відсутність працівника на робочому місці від 20.11.2009 року, ОСОБА_1 був відсутній 20.11.2009 року протягом робочого дня на робочому місці більше 3-х годин без поважних причин, а саме із 12 до 17 години (а. с. 25).

          Наказом по кадрах від 23.11.2009 року до  ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення йому догани (а. с. 26).  Актом про відмову від ознайомлення із наказом і від підпису від 23.11.2009 року підтверджується те, що позивача ознайомили з наказом про оголошення йому догани, однак від підпису він відмовився (а. с. 27).

          Факт відсутності позивача на робочому місці 20.11.2009 року підтверджується також копією табелю обліку використання робочого часу за листопад 2009 року (а. с. 28).

          Наказом по кадрах від 04.12.2009 року позивача за систематичне невиконання трудових обов"язків, що виразилося у запізненні на роботу, прогулі і недбалому ставленні до майна товариства, за що до останнього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення звільнено з посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (а. с. 49).

          08.12.2009 року ОСОБА_1 було вручено примірник наказу про звільнення, однак він розписатися у отриманні відмовися, тому ще один примірник був направлений позивачу поштою цінним листом із описом вкладення, що підтверджується відповідним актом (а. с.52).

          Відповідно до п. 3, 4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дистциплінарного чи громадського стягнення  чи прогулу (в тому числі відсутності на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

          За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких  заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

          До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати  від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

          Як встановлено в судовому засіданні відповідачем додержані передбачені  статтями  147(1),  148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних  стягнень до ОСОБА_1 та порядок його звільнення, про що свідчать подані до суду документи.   

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.     

          Враховуючи викладене та зважаючи на те, що  позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх вимоги, а обставини, що викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, не підтверджуються наданими суду доказами, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим, а тому він не підлягає задоволенню.  

          Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

          Судом не встановлено порушення законних прав позивача, тому відсутні підстави вважати,  що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода.

          З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1  про скасування наказу з тих підстав, що  його звільнення проведено без законних на те підстав та з порушенням вимог закону не знайшли свого підтвердження та не підлягають задоволенню, а звідси і вимоги про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.

          Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-218 ЦПК України,  та на підставі ст. ст. 3, 22, 43 Конституції України, ст. ст. 40, 116, 147-1, 148, 149, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.1992 р. “Про практику розгляду судами трудових спорів”, суд -

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позовних ОСОБА_1 до ТОВ "Управління механізації і автомобільного транспорту", третя особа: ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: