Справа № 2-5846/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"07" червня 2011 р.  Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                                  Шкоріній О.І.

при секретарі                                                                           Телегіній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним ,

суд

                                                         В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним. Свої вимоги мотивував тим, що  1 жовтня 1993 року він уклав шлюб з відповідачкою, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Московського району м.Києва, актовий запис № 1257, з метою подальшого виїзду за кордон до іншої країни кожен окремо. Цей шлюб був ними укладений без наміру створення сім»ї та набуття прав і обов»язків подружжя, тому жодного дня вони не вели спільне господарство, не підтримували шлюбно-сімейні відносини, спільно не проживали. Після повернення з м. Москви, де він перебував на заробітках, він дізнався, що відповідачка уклала шлюб з ОСОБА_3, а тому був впевнений, що їх шлюб у встановленому законом порядку був визнаний недійсним. Після цього він одружився з іншою жінкою, від шлюбу з якою народилося двоє дітей. І лише влітку 2010 року йому стало відомо про те, що шлюб не був визнаний недійсним. 23 грудня 2010 року він звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м.Києві з заявою про анулювання актового запису № 1257 від 01.10.1993 року, але його заява була залишена без задоволення, а йому роз»яснино право звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, у зв»язку з чим він змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила позов задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала і просила позов задовольнити, пояснивши, що в 1993 році, маючи на утриманні малолітню дитину і не маючи достатніх коштів для утримання сім»!ї, разом з позивачем вирішили укласти шлюб з метою виїхати за кордон на заробітки. В січня 1994 року їй запропонували посаду в одному з науково-дослідних інститутів, на яку вона погодилася.  Заробітна плата за запропонованою посадою була достатньою для утримання її та дочки. В тому ж 1994 році у неї пропав паспорт, у зв»язку з чим вона  отримала новий, звернувшись до паспортного відділу Голосіївського району. Після чого, вона вийшла заміж за ОСОБА_4 рік тому вона дізналася, що шлюб не анульований.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

1 жовтня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який  зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Московського району м.Києва, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 1257 /а.с.6/. Зазначений шлюб у встановленому законом порядку розірваний не був, що не заперечується сторонами.

Відповідно до ст..45 КпШС України шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15-17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім»ю /фіктивний шлюб/.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, та підтвердила відповідач шлюб був укладений без наміру створення сім»ї, а лише з метою виїхати за кордон до іншої країни для працевлаштування. Крім того, сторони ніколи не проживали однією сім»єю, не підтримували  шлюбно-сімейні відносини, не вели спільне господарство, тобто не набули взаємних прав та обов»язків.

Дані обставини підтвердила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_5, яка показала, що в жовтні 1993 року її дочка ОСОБА_2 повідомила їй, що вона  зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 з метою поїхати на заробітки за кордон. На той час вони проживали втрьох: вона, її дочка та онука. ОСОБА_1 вона ніколи не бачила, дочка ніколи не проживала з тим чоловіком однієї сім»єю. В подальшому в той же десь період, дочці запропонували роботу, на яку остання погодилася і тема виїзду на заробітки сама по собі відпала.

Про те, що шлюб  був  зареєстрований без наміру створити сім»ю свідчить і подальші дії сторін. 1 листопада 1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Московського району м.Києва, від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася  дочка ОСОБА_6 /а.с.8-9/.

В свою чергу ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_7, про що  31 серпня 1997 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з Державним Центром розвитку сім»ї зроблено запис № 1288. Від шлюбу подружжя мають двох дітей:ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. /а.с.7,11/.

Таким чином, кожен із подружжя після реєстрації їх шлюбу влаштував своє життя, що свідчить про фіктивність їх шлюбу.

Відповідно до ст..61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб укладений 1 жовтня 1ё993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  слід визнати недійсним, оскільки реєстрація шлюбу відбулася без наміру створити сім»ю /фіктивний шлюб/.

Відповідно до ст..48 КпШС України шлюб, визнаний судом недійсним, вважається таким з часу його укладення.

Керуючись ст..ст.10,11,15,60,208, 213-215 ЦПК України і на підставі ст..ст.45,48 КпШС України,

Суд

                                             В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати шлюб, укладений 1 жовтня 1993 року між  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Московського району м.Києва, актовий запис № 1257 недійсним.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Дарницький районний суд м.Києва протягом десяти днів з часу його проголошення.

                                                   Суддя: