ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.07.11 р. Справа № 11/95пд
Суддя господарського суду Донецької області Соболева С.М.
при секретарі судового засідання Макагон Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства „Керуюча компанія Калінінського району
м.Донецька”, м.Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк
про розірвання договору
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –за довіреністю від 24.05.2011р.
від відповідача : ОСОБА_2- за довіреністю №09/3522 від 03.06.2011р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Комунальне підприємство „Керуюча компанія Калінінського району м.Донецька”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк про розірвання договору № 4493 від 01.07.2010р. укладеного між КП „Керуюча компанія Калінінського району м.Донецька”та КП „Донецькміськводоканал”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на суперення норм договору №4493 нормам Договору №1.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 03.06.2011р., де вказує, що дійсно між позивачем та ним укладений договір №4493 на водопостачання та приймання господарських-побутових стоків та договір №1 про інформаційне обслуговання від 1.06.2007р. Предметом договору №4493 є постачання питної води та приймання господарсько-побутових стоків, об’єкт зазначеного договору є гуртожиток, розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Герцєна,75. У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог на підставі підспідставності, оскільки для розірвання договору необхідно істотне порушення договору другою стороною.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд
ВСТАНОВИВ:
01.07.2010р. між Комунальним підприємством „Керуюча компанія Калінінського району м.Донецька”, м.Донецьк та Комунальним підприємством „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк був укладений договір № 4493 на водопостачання та приймання господарських-побутових стоків.
Згідно п.1 вказаного договору відповідач зобов’язався відпускати позивачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, що надходять до каналізаційних мереж.
При цьому, об’єктами водоспоживання є гуртожиток, вул.Герцєна,75.
За цим договором Виконавець зобов’язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги за постачання питної води та прийняти від нього господарсько-побутові стоки, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.
Згідно до п.1. договору визначені характеристики послуг, що надаються, характеристики засобів обліку води.
Відповідно до п.2 договору порядок затвердження тарифів на послуги за водопостачання та водовідведення встановлен законодавством України, та на момент укладеня договору діяли тарифи: з водопостачання – 2,50 грн.за м3 без ПДВ, з водовідведення – 1,60 грн. за м3.
Згідно до п.п.3.4. договору останній укладається до 31.12.2010р. і набирає чинності з дня його укладання, договір вважається пролонгованим на кожній наступній рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не поступить заява про відмову від цього договору або про його перегляд.
Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з’ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов’язує право на розірвання договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
Судом встановлено, що договір №4493 від 01.07.2010р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
За приписами ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Предметом позову є розірвання договору №4493 від 01.07.2010р.на водопостачання та приймання господарських-побутових стоків.
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов’язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений статтею 188 Господарського кодексу України. Відповідно до якої, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України, правочин на зміну або розірвання договору належить вчиняти в такій же формі, в якій договір укладався, якщо інше не встановлено договором або законом або не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 180 ГК України істотою умовою будь-якого договору є строк дії цього договору. Строк дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні договір №4493 від 01.07.2010р. на водопостачання та приймання господарських-побутових стоків розірваний не був.
Між позивачем та відповідачем 01.06.2007р.був укладений договір №1 на інформаційне обслуговання, якій відповідно до додаткової угоди до нього від 25.06.2010р. було продовжено до 31.12.2013р.
Згідно п.1.1 договору №1 сплата за використану воду та стоки здійснюється квартиронаймачами відповідачу по показникам приборів обліку,а при їх відсутності – з встановлених тарифів.
Відповідно до п.1.3. Договору №1 Виробник, в особі відповідача самостійно веде облік сплати свої послуги,заборгованість споживачів.
Як встановлено судом в договорі №1 взагалі відсутній об’єкт договору. З огляду на зазначене, суд не приймає доводи позивача щодо протиріччя договору № 4493 та договору №1, укладеними між позивачем та відповідачем.
Також в матеріалах справи міститься довідка КП „КК Калінінського району м.Донецька” про знаходженні на його балансу будинку, розташованому за адресою: м.Доненцьк, вул. Герцєна,75.
Згідно статті 19 Закону України „Про житло-комунальни послуги” учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сферіжитлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Пунктом 4 ч.1 ст.7 Закону України „Про житло-комунальни послуги” передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг.
Рішенням Донеської міської ради від 16.01.2006 року №24/30 №Про визначеня виконавців житлово-комунальних послуг житлового фонду місцевих рад міста Донецька” вирішено, що виконавцев послуг з утримання будинків, прибудинкових територій, централізованому теплопостачанню та інше є балансоутримувачі житлового фонду.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про житло-комунальни послуги” балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до ст.24 Закону України „Про житло-комунальни послуги” балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.
На підставі викладеного, не має підстав для задоволенні позовних вимог Комунального підприємства „Керуюча компанія Калінінського району м.Донецька”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк про розірвання договору № 4493 від 01.07.2010р.на водопостачання та приймання господарських-побутових стоків.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства „Керуюча компанія Калінінського району м.Донецька”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк про розірвання договору №4493 від 01.07.2010р. на водопостачання та приймання господарських-побутових стоків відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 12.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 18.07.2011р.
Суддя Соболєва С.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >