Справа № 2-4007/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"10" червня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді                     Даниленко В.В.

при секретарі                                  Дядейко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 20 лютого 2009року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають спільну дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя між сторонами не склалось через те, що останніми роками вони не знаходять взаєморозуміння, через що між сторонами постійно виникали конфлікти, сторони втратили почуття любові та поваги. З січня 2011року шлюбні відносини фактично припинились, шлюб існує лише формально, дитина залишилась проживати з позивачкою. Сім’я фактично розпалась та поновлена бути не може, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, просив шлюб розірвати.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони зареєстрували шлюб 20 лютого 2009року у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з Державним центром розвитку сім»ї, про що зроблено актовий запис № 187.

Сторони від шлюбу мають спільну дитину- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя між сторонами не склалося через те, що останніми роками вони не знаходять взаєморозуміння, через що між сторонами постійно виникали конфлікти, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Примирення між сторонами не можливе. На час розгляду справи про розірвання шлюбу майновий спір між сторонами відсутній. Враховуючи викладене вбачається, що розлад між подружжям носить не тимчасовий характер. Тривалий час сторони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства. Дитина проживає з позивачкою та спору щодо її місця проживання між сторонами не виникає. За таких обставин суд вважає, що сім’я сторін розпалась остаточно та поновлена бути не може, оскільки подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам їх неповнолітньої дитини.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213-218 ЦПК України та ст.ст.110, 112 СК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання  шлюбу  - задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що 20 лютого 2009 року у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з Державним центром розвитку сім»ї зроблено актовий запис № 187- розірвати.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: