Справа № 2-4931/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем   України

"24" травня 2011 р.  Дарницький районний суд м. Києва в складі  головуючого

судді                                                      Ящук Т.І.

при секретарі                                        Іващенко К.В.

з участю  позивачки                             ОСОБА_1

відповідача                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну  справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини  , -

встановив :

Позивачка ОСОБА_1  звернулася з  позовом про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2    на її користь на утримання  малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після розірвання шлюбу  в 2005 році відповідач періодично надавав невеликі кошти на утримання сина, який проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. З травня 2008 року відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини та участі в її вихованні  та духовному розвитку не бере.  Жодного разу відповідач не надав коштів на оздоровлення дитини.

Позивач неодноразово зверталась  до відповідача за будь-якою матеріальною допомогою на утримання сина, але відповідач ухиляється від сплати аліментів.

Тому позивачка просить стягнути з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі 1/3 частини  доходів відповідача щомісячно, до досягнення сином  повноліття  , починаючи з 01.05.2008 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала  свої позовні вимоги  та просила їх задовольнити .

          Відповідач ОСОБА_2  позовні вимоги визнав  частково та не заперечував сплачувати на користь позивачки на утримання сина  ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини свого заробітку , але не за  минулий час. Вказав, що в нього  є ще один  син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у новому шлюбі  та  якого він також зобов’язаний  утримувати.

Вислухавши сторони  ,  вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини  та відповідні їм правовідносини .

Позивачка ОСОБА_1  та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.01.2001 року  до 11.10.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Відділом РАЦС Дарницького РУЮ м. Києва 11.10.2005 року ( а.с. 3).

Від шлюбу мають  сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження , виданим 17.01.2002 року Відділом РАЦС Дніпровського РУЮ в м. Києві  ( а.с. 3).

Згідно з довідкою форми № 3 ,  син сторін ОСОБА_3  , 2001 р.н. зареєстрований та проживає разом з матір’ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка займається утриманням та вихованням дитини.

Відповідач  ОСОБА_2 зареєстрував  в 2009 році новий шлюб, від якого має малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На даний період часу  відповідач допомогу позивачці на утримання сина ОСОБА_3 не надає.  Як вбачається з довідки  про доходи відповідача, виданої приватним підприємцем ОСОБА_4, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 за період з серпня 2010 року до січня 2011 року становила 1603 грн.

Згідно з вимогами ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею  повноліття.

             Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання  батьками  обов'язку  утримувати  дитину визначаються за домовленістю між ними. За  рішенням  суду  кошти  на  утримання дитини (аліменти)  присуджуються у частці від доходу її  матері,  батька  і  (або)  у  твердій грошовій сумі.    Частка  заробітку  (доходу)  матері,  батька,   яка   буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом  ( ст. 183  СК України ).

          Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини;  стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини , суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача  аліменти  на користь позивачки  на утримання сина ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   в розмірі  1/ 4  частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказаний розмір  аліментів , на думку суду , буде відповідати інтересам дитини   та не буде порушувати права відповідача.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду  від дня пред’явлення позову,  тому вимога позивачки про стягнення аліментів за минулий час,  з  01.05.2008 року,   не ґрунтується на вимогах закону.

              Частиною 2 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти за  минулий  час  можуть  бути  присуджені,  якщо позивач  подасть  суду  докази  того,  що  він вживав заходів щодо одержання аліментів з  відповідача,  але  не  міг  їх  одержати  у зв'язку  з  ухиленням  останнього від їх сплати.  У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час,  але не більш  як  за  три роки.

Відповідач заперечував проти стягнення аліментів за минулий час, посилаючись на те, що він надавав кошти на утримання сина до жовтня 2010 року.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, доведення  обставин, на які посилається позивач  як на підставу своїх вимог , є обов’язком позивача.

Проте позивачка в судовому засіданні не подала жодних доказів на підтвердження тих обставин, що з травня 2008 року відповідач не надає їй матеріальної допомоги на утримання дитини та що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з ОСОБА_2 ,але не могла їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Отже, аліменти на користь позивачки необхідно присудити з часу пред’явлення позову, а саме –з  25.02.2011 року.

Крім того, з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 51  грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120 грн.  , оскільки позивачка звільнена від їх  сплати .

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 180 –185, 191  Сімейного  кодексу України , керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88,  209,213, 215, 218 ЦПК України ,суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити частково .

Стягувати з  ОСОБА_2  , ІНФОРМАЦІЯ_3,  уродженця   с. Кірове, Бориспільського району, Київської області , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2  ,   на користь  ОСОБА_1    аліменти на утримання    сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1   в розмірі  1/ 4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 25.02.2011  року ,   і до повноліття дитини .

В іншій частині позову ОСОБА_1 –відмовити.

Рішення в частині стягнення платежу за один місяць –підлягає негайному виконанню.

Стягнути з  ОСОБА_2     на користь держави судовий збір  в сумі 51( п’ятдесят одна )  грн.  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 120 ( сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                   Суддя   :     підпис