Справа № 1-260/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарі Голуб Н.О., з участю прокурора Кам’янець Н.В. та захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 06.08.1993 року Московським районним судом м. Києва за ст. 229-6, 140 ч.2, 42 КК України до 2-х років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з Ізяславської виправної колонії Хмельницької області 10.06.1995 року по відбуттю строку покарання; 27.11.1995 року засуджений Ватутінським районним судом м. Києва за ст.. 229-6 КК України до 3-х років позбавлення волі, 21.09.1998 року звільнений з Бучанської виправної колонії Київської області по відбуттю строку покарання; 18.10.1999 року Ватутінським районним судом м. Києва за ст..140 ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі з конфіскацією майна, 13.09.2003 року звільнений з Березанської виправної колонії по відбуттю строку покарання, 29.12.2004 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, 21.11.2006 року звільнений з Березанської виправної колонії Київської області, не відбутий строк покарання 10 місяців 15 днів з застосуванням ст..81 КК України; 09.02.2009 року Оболонським районним судом міста Києва за ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; 19.05.2010 року був звільнений з місць позбавлення волі, а саме з Березанської ВК № 95 Київської області, на підставі постанови суду Березанського міського суду Київської області від 11.05.2010 року умовно-достроково на 6 місяців 15 днів, в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд

         ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 17.10.2010 року приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи в торговому центрі «Материк», розташованого за адресою: м. Київ вул. Дніпровська Набережна, 33/44 в м. Києві, вирішив таємно повторно викрасти чуже майно.

Реалізуючі свої злочинні дії, ОСОБА_2, 17.10.2010 року перебуваючи по вул. Дніпровська набережна, 33/44 в м. Києві в приміщенні магазину «Материк»та маючи умисел на потворне таємне викрадення чужого майна, скористався тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з продуктового візку, що стояв біля вітрини в одному із відділів, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: барсетку шкіряну чорного кольору, вартістю 400 гривен; гроші в сумі 5000 гривен; мобільний телефон марки «Моторола V8»чорного кольору вартістю 5000 гривен, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка матеріальної цінності не становить на рахунку грошей не було; мобільний телефон марки «Нокіа 8800», чорного кольору вартістю 10 000 гривен, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка матеріальної цінності не становить на рахунку грошей не було, а всього своїми злочинними діями завдав гр. ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 20400 гривен.

Після чого, гр. ОСОБА_2 утримуючи при собі викрадені речі з місця скоєння злочину зник а викраденими речами розпорядився на власний розсуд.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного,  ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю,  щиро розкаявся та  пояснив, що 17.10.2010 року приблизно о 18-30 год. прийшов до магазину «Материк», щоб купити продукти харчування. У відділі з продажу напоїв побачив раніше незнайомого йому чоловіка, у візку якого знаходилася барсетка, яку він вирішив викрасти. Коли незнайомий чоловік роздивлявся продукти харчування, він упевнившись за ним ніхто не спостерігає, непомітно витягнув барсетку з візка та пішов до виходу з магазину. Коли він йшов до виходу, то розстебнув барсетку та вийняв з неї гроші, два мобільні телефони, які поклав до кишені своєї куртки, а барсетку він залишив у візку та вийшов з магазину. Гроші він витратив на власні потреби, а мобільні телефони продав, гроші отримані за продаж телефонів він потратив на власні потреби.

Інші докази по справі у відповідності до ст. 299 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз’яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, його особу, що  вину визнав повністю, щиро розкаявся, позитивно характеризується, раніше судимий і вважає необхідним обрати йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання невідбуте за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2009 року.  

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд враховує: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує вину підсудного є рецидив злочинів.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2009 року у вигляді шести місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити три роки шість місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання відраховувати з 02.11.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 –тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа 8800», ІМЕІ НОМЕР_1, мобільний телефон «Моторола V8», ІМЕІ НОМЕР_2, барсетка шкіряна чорного кольору –залишити у потерпілого ОСОБА_3; СD диск з відеозаписом камер спостережень (а.с. 31), акт про купівлю мобільного телефону (а.с. 49) –залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту проголошення, засудженому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

СУДДЯ: