Дарницький районний суд міста Києва

       Справа  № 2а-6245/11

Категорія 100

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

          21.07.2011 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплати по державній та додатковій пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, починючи з 30 грудня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи та отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 796-ХІІ інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог закону, виходячи з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, проте отримав необґрунтовану відмову.

Оскільки основна та додаткова пенсії йому виплачуються у меншому розмірі, ніж передбачено законом, просив позов задовольнити.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача надіслав письмове заперечення проти позову та вказав, що підстав для проведення перерахунку та виплати позивачеві державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в інших розмірах, ніж в тих, які були виплачені, немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та отримує державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначену у відповідності до ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ розмір пенсії для інвалідів 3 групи, призначеної у відповідності з цим Законом, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 цього Закону інвалідам 2 групи призначається  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, яка є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору, суд виходить з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ підлягають застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для розрахунку розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції  України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю з 30 грудня 2010 року є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача у подальшому виплачувати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачених статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то вказана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можна оскаржити будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які вже вчинені, прийняті, ухвалені або відбулись, однак закон не передбачає можливість захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин на майбутнє.

          Разом з тим, необхідно зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет Закону України на 2011 рік»були внесені зміни, зокрема: доповнено Прикінцеві положення п.4, відповідно до яких установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та чатини3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

          Зазначені зміни набрали законної сили з 19.06.2011 року.

          Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення, відповідно до пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч.4 ст.122, 158-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва  провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з 30.12.2010 року по 18.06.2011 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум грошових коштів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення. Якщо постанова була винесена у письмовому провадженні або у разі застосування ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя           В. А. Дубас