Справа № 22 - ц- 184 Головуючий у 1-й інстанції: Очиргораєва О.М.
Категорія - 27 Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Білецького О.М.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
в присутності осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4
про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Роменського міськрайонного суду від 12 грудня 2007 року в даній справі позов ОСОБА_1. і ОСОБА_3. до ОСОБА_2. та ОСОБА_4. задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
В задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_4. - відмовлено за недоведеністю.
В задоволенні позову ОСОБА_3. до ОСОБА_2. ОСОБА_4. відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. не погоджується з рішенням суду, посилається на його незаконність, порушення судом норм процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_2., ОСОБА_4 провокували на скандали і таким чином збирали докази, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення , яким повністю задовольнити позовні вимоги.
ОСОБА_2. в своїй апеляційній скарзі не погоджується з рішенням суду щодо стягнення з неї 300 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Не погоджується з висновками суду про те, що нею 25.03.2005 р. спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_1.
Просить рішення суду скасувати у частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 до неї та залишити її позов в цій частині без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі і відповідачі мешкають в одному будинку, під'їзді та на одній площадці, але в різних квартирах. Між ними тривалий час встановились неприязні відносини, що підтверджується як поясненнями сторін, так і їх неодноразовими зверненнями до міліції, прокуратури, спецлікарні, жіночої консультації .
Так, згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.04.2005 року ( а.с.199), 25 березня 2005 року о 16 годин 30 хвилин в дворі будинку по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. виникла чергова сварка, яка переросла у бійку, результаті якої обидві сторони отримали легкі тілесні ушкодження.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у приниженні честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Судом першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано встановлено, що 25.03.2005 року ОСОБА_2. було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_1., тому виходячи зі ступеня фізичних і моральних страждань останньої, суд стягнув на її користь моральну шкоду в сумі 300 грн., інші доводи позовних вимог не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому суд відмовив в їх задоволенні за недоведеністю.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2. на те, що нею не було нанесено тілесних ушкоджень ОСОБА_1. 25.03.2005 року є необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи, із яких вбачається, що в амбулаторній картці ОСОБА_1. є записи, що вона зверталася на прийом до лікаря 30.05.2005 року з приводу травми лівого ступневого суглобу та правової кисті, які отримала 25.03.2005 року, так як “сусідка зіштовхнула її зі східців”. ( а.с. 20-21).
Доводи апелянта ОСОБА_1. про те , що в 2005 році ОСОБА_2. та ОСОБА_4 встановили в своїй квартири систему відео спостереження не заслуговують на вагу, оскільки зазначені дії не заборонені законом . На підтвердження факту розповсюдження відповідачами касет із записами, позивачкою не надано належних доказів, тобто факт розповсюдження недостовірної інформації ОСОБА_2. відносно ОСОБА_1. не знайшов свого підтвердження як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Інші доводи апеляційних скарг також не спростовують висновків судового рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування чи порушення норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відхилити, а рішення Роменського міськрайонного суду від 12 грудня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: