Справа № 2-2618/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем   України

( заочне )

"15" червня 2011 р.  Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого  судді                                             Ящук Т.І.

при секретарі                                                       Жиленко Ю.Г.   

з участю позивачки                                             ОСОБА_1

представника позивачки                                    ОСОБА_2

представника третьої особи                                ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4   , третя особа –Орган опіки та піклування Дарницької   районної в м. Києві державної адміністрації -   про позбавлення батьківських прав,   -

встановив:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на наступні обставини.

          З травня 1998 року позивачка  перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_4, з яким проживала разом в м. Судаку. 28.02.1999 року вони поїхали в Росію, м. Новоросійськ Краснодарського краю до батьків ОСОБА_4, де ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народився син ОСОБА_6.

          14.04.1999 року  відділом ЗАГС м. Новоросійська було зроблено актовий запис  про встановлення батьківства, оскільки ОСОБА_4 визнав своє батьківство щодо сина ОСОБА_6

          У жовтні 1999 року  позивачка  з відповідачем  та їх сином повернулись  на Україну та почали проживати у батьків  позивачки за адресою:  АДРЕСА_1.    

          З 2000  року по даний час  відповідач  разом з позивачкою не проживає, не надає матеріальної  допомоги на утримання сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі.

Оскільки відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню, матеріальному забезпеченню та навчанню свого сина , то позивачка просила позбавити відповідача батьківських  прав щодо сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

          Позивачка ОСОБА_1   та її представник ОСОБА_2   в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.   Позивачка пояснила, що у жовтні 2000 року ОСОБА_4 поїхав до Росії на заробітки. Протягом року один раз зателефонував та повідомив, що через рік повернеться.  Більше ніякої звістки від ОСОБА_4 позивачка не отримувала, сином він не цікавиться , не спілкується з ним і не надає будь-якої допомоги , утриманням та вихованням сина займається лише позивачка. Протягом свого життя з 2000 року син не бачив батька і ніколи з ним не спілкувався.

          Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином , відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України –через оголошення у пресі, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача невідоме.  Судом  відповідно до ст. 224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи –Органу опіки та піклування Дарницького району м. Києва  ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення  позову  та надала висновок  органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4  батьківських прав відносно сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Вислухавши позивачку, представника позивачки, представника  третьої особи,  свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 150 СК України передбачено обов’язок батьків піклуватися  про здоров'я дитини,  її фізичний, духовний та моральний розвиток,  забезпечити  здобуття  дитиною  повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а ст. 180 СК України –обов’язок  утримувати  дитину  до  досягнення  нею повноліття.

Нормами ст. 141 СК України встановлено , що розірвання шлюбу між батьками,  проживання їх  окремо  від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Той  із  батьків,  хто   проживає   окремо   від   дитини, зобов'язаний  брати  участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею ( ст. 157 СК).

          Відповідно до свідоцтва про встановлення батьківства , виданого 14.04.1999 року  відділом ЗАГСу м. Новоросійська, Краснодарського краю, ОСОБА_4 визнаний батьком дитини - ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у громадянки ОСОБА_1 ( а.с. 7).

          14.04.1999 року  відділом ЗАГС м. Новоросійська видано свідоцтво про народження ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  батьком якого записаний  ОСОБА_4 ( а.с. 6).

          З показів свідка ОСОБА_8  встановлено, що восени 1999 року ОСОБА_1 приїхала з сином та ОСОБА_4 з м. Новоросійська  проживати до своїх батьків у квартиру АДРЕСА_1  ОСОБА_4 прожив разом із позивачкою  до травня  2000 року,  після чого  виїхав у Росію на заробітки, більше його ніхто ніколи не бачив. До сина він ніколи не телефонував та будь-якої матеріальної допомоги на його утримання не надавав.

          Позивачка пояснила, що в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 вона не перебувала.

          Як вбачається з довідки форми № 3 , виданої ЖЕД № 201 , у квартирі АДРЕСА_1  зареєстровані та проживають : позивачка  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьками  - ОСОБА_9, ОСОБА_8 та сестрою ОСОБА_10 ( а.с. 8).

          При проведенні обстеження житлово-побутових умов проживання дитини ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1, спеціалістами служби у справах дітей встановлено, що для ОСОБА_6 створені належні умови для проживання, відпочинку та навчання (а.с. 36).

          З довідки Адресного бюро м. Києва вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованим по м. Києву та Київській області не значиться ( а.с. 18)

          Довідкою  від 16.04.2010 року  , виданою начальником Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, підтверджено, що ОСОБА_1 зверталась до органів внутрішніх справ з приводу з’ясування  місця знаходження свого цивільного чоловіка ОСОБА_4, місце перебування  та проживання  якого не встановлено ( а.с. 10).

          З довідок  Дитячої поліклініки № 2 Дарницького району м. Києва  від 23.10.2009 року та від 06.04.2011 року ,  характеристик на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6,   з дошкільного навчального закладу № 800 та гімназії № 290 м. Києва  вбачається, що вихованням, лікуванням , навчанням сина займається мати ОСОБА_1  Батько  ОСОБА_4  ні  поліклініки, ні   навчальних закладів  не відвідував жодного разу,  життям та навчанням сина не цікавився (а.с.  11-13, 38).

          Органом  опіки та піклування зроблено висновок, що ОСОБА_4   свідомо ухиляється від виконання батьківських обов’язків , не намагається забезпечити достатній життєвий рівень сину , не турбується про стан  його здоров’я.

          Відповідно до висновку  № 2891/03 від 11.04.2011 року  , Орган опіки та піклування Дарницького району м. Києва  вважає за доцільне позбавити  батьківських прав ОСОБА_4   відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 39-40).

Відповідно до ст. 164 СК України , мати, батько можуть були позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вони ухиляються від виконання своїх  обов’язків по вихованню дитини.  

Оцінюючи надані докази, суд  приходить до висновку, що відповідач  ОСОБА_4 свідомо  ухиляється від виховання та утримання дитини, не проявляє щодо сина щонайменшої батьківської турботи та піклування ,   не намагається  забезпечити достатній життєвий рівень сину ,  взагалі не спілкується з дитиною .

Тому  суд вважає , що до відповідача може бути застосований крайній захід впливу як до особи, яка не виконує батьківських обов’язків, - відповідача необхідно позбавити батьківських прав щодо сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, отже позовні вимоги  є обґрунтованими та  підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного ,           ст. 141, 148, 150, 164-166 Сімейного Кодексу України, ст. 18 , 27  Конвенції  ООН про права дитини  , керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 61, 209, 212 -  215 , 218, 224  ЦПК України , суд , -

вирішив:

                  Позов  задовольнити  .

Позбавити ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_7,  громадянина  Російської Федерації,   батьківських прав  щодо малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2  ( актовий запис про народження № 491 , вчинений Відділом ЗАГС м. Новоросійська, Краснодарського краю Російської Федерації від 13.04.1999 року).

За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

          За загальним правилом  рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом  подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а у разі оскарження рішення особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення,  -  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.            

            Суддя:   підпис