ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 червня 2011 р. № 3/77-10-3730
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Демидової А.М.
суддів:Владимиренко С.В.,
Заріцької А.О.,
Мирошниченка С.В.,
Плюшка І.А.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 21.03.2011
у справі№3/77-10-3730
за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро",
2. Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПІВДЕННИЙ"
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор",
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1,
Комунальне підприємство "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації"
провизнання недійсним договору іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.03.2010 у справі №3/77-10-3730 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задоволено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 у справі №3/77-10-3730 рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2010 у справі № 3/77-10-3730 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2011 у справі №3/77-10-3730 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 у справі № 3/77-10-3730 залишено без змін.
Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21.03.2011 у справі №3/77-10-3730.
Заявник у заяві від 29.04.2011 та без номера (вх. №03.14.04-11/1065/2011) просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 21.03.2011 у справі №3/77-10-3730 і направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України 04.04.2011 у справі №20/240-10, від 26.01.2011 у справі №56/276-09, від 23.02.2011 у справі №34/676 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 04.04.2011 у справі №20/240-10, оскільки предмети спорів у цій справі та у справі, про перегляд якої подано заяву, є різними. В порівнюваній справі предметом спору є звернення стягнення на майно на суму 37737086,00 грн., тоді як у справі №3/77-10-3730 предметом спору є визнання недійсним договору іпотеки.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 21.03.2011 у справі №3/77-10-3730, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2011 у справі №34/676, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
Так, зокрема, при прийнятті постанови Вищого господарського суду України від 21.03.2011 у справі №3/77-10-3730, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, на відміну від фактичних обставин, встановлених у справі, на яку він посилається, виходив з того, що при укладенні спірного договору іпотеки від 22.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю „Елеватор Агро” було власником переданого в іпотеку майна, а отже мало право розпоряджатися вказаним майном, з огляду на що дійшов висновку про те, що спірний договір містить усі необхідні умови, передбачені для такого виду договорів Цивільним кодексом України та Законом України „Про іпотеку”, а тому підстав для визнання його недійсним не вбачається. Крім того суд касаційної інстанції зазначив, "що позивач не є учасником спірного договору, то обраний ним спосіб захисту порушеного права (визнання цього договору недійсним) не призведе до захисту порушеного права, навіть якщо судом буде встановлено факт такого порушення, оскільки застосування наслідків недійсності угоди не поширюється на права позивача".
Разом з тим, у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2011 у справі №34/676 суд касаційної інстанції виходив з того, що всі угоди щодо відчуження спірного майна, які передували його продажу в процедурі банкрутства ТОВ "Консалтинг Плюс", були укладені у порушення вимог статті 9 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя. У зв'язку з чим суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спірне майно потрапило у ліквідаційну масу банкрута - ТОВ "Консалтинг Плюс" неправомірно, тому угоди, на підставі яких відбулося його подальше відчуження на користь ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз", також є нікчемними.
Тобто неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.
В порівнюваній постанові від 26.01.2011 у справі №56/276-09 суд касаційної інстанції дійшов аналогічних висновків, що й у постанові, про перегляд якої просить заявник, а саме про відсутність підстав для визнання спірного іпотечного договору недійсними та про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що спірний іпотечний договір містить всі істотні умови.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" у допуску справи №3/77-10-3730 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА. Демидова
СуддіС. Владимиренко
А. Заріцька
С. Мирошниченко
І. Плюшко