Справа № 2-2644/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 серпня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Литвинова І.  В. ,

при секретарі –                    Соколенко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди 5094 грн. та моральної шкоди в розмірі 2000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі судових рішень, на користь позивача належало стягнути з державного бюджету України 3516 грн. Департаментом державної виконавчої служби Мінюсту України були відкриті виконавчі провадження, однак, у зв»язку з невжиттям заходів примусового виконання, дії державних виконавців були оскаржені до суду і їх бездіяльність була визнана протиправною.  В зв»язку з наведеним, позивач просить позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з»явилась, направила заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача - Державної виконавчої служби України позов не визнав, зазначаючи, що виконати зазначені рішення судів було неможливо, у зв»язку з відсутністю в державному бюджеті України  протягом 2008-2010р.р. бюджетних призначень на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів державної виконавчої служби.

 Представник відповідача - Державного казначейства України позов також не визнала та зазначила, що платіжні вимоги були повернуті без виконання, оскільки в державному бюджеті України  протягом 2008-2010р.р. не було передбачено бюджетних призначень на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів державної виконавчої служби.

Суд, вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03.10.2007р. з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 було стягнуто у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., в зв»язку з визнанням неправомірними дій державного виконавця.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 12.05.2009р. на користь позивача було стягнуто з Державного казначейства України у відшкодування моральної шкоди 1500 грн., в зв»язку з визнанням неправомірними дій державного виконавця.

Департаментом державної виконавчої служби Мінюсту України були відкриті виконавчі провадження, однак, у зв»язку з невжиттям заходів примусового виконання, дії державних виконавців були оскаржені до суду і їх бездіяльність була визнана протиправною.  Дана обставина підтверджується ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29.09.2009р., якою було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 та визнані неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа 2-5593/07 та зобов»язано поновити порушені права ОСОБА_1 Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 22.02.2011р. також  була задоволена скарга ОСОБА_1 та визнана неправомірною бездіяльність державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, пов»язані з невиконанням рішення суду за виконавчим листом №2-2030/09 та зобов»язано відновити виконавче провадження.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування шкоди за рахунок держави, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної  влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Отже, оскільки судовими рішеннями були визнані неправомірними дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому ця обставина не підлягає доказуванню і це є підставою для задоволення вимоги позивача про відшкодування шкоди.

Разом з тим, суд вважає, що задоволенню підлягає лише вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 грн., враховуючи обставини справи та спірні правовідносини. Що стосується вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, то вона задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено спричинення відповідачем реальних збитків, а заявлена сума вимог є нестягнутою сумою моральної шкоди, з урахуванням індексації.

Оскільки шкода завдана посадовою особою державної виконавчої служби під час проведення виконавчих дій, вона підлягає відшкодуванню державою в особі Державного казначейства України, за рахунок державного бюджету України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 1167,1174 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  120 грн.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                           І. В. Литвинова