УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 10/0690/29/11
Стаття ст.236-8 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2011 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Зав`язуна С.М.,
суддів: Заліщука М.С. та Котіка В.П.,
за участю: прокурора Філя С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 14 грудня 2010 року.
Зазначеною постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Корольовського району м.Житомира від 19 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України.
В апеляції ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови суду та постанови слідчого про порушення щодо нього кримінальної справи. Апелянт зазначає, що у слідчого для порушення кримінальної справи не було достатніх приводів та підстав, як передбачено ст.ст.94, 98 КПК України, які б вказували на наявність в його діях ознак злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України. Суд першої інстанції розглянув його скаргу з порушенням вимог ст.236-8 КПК України, а саме в строк, який на 17 днів перевищує встановлений законом строк.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляції, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно вимог ч.4 ст.236-7 КПК України суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства.
Як убачається з матеріалів справи, на час розгляду скарги ОСОБА_1, кримінальна справа щодо нього за ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України 01.12.2010 року, в порядку ст.232 КПК України, вже була направлена до Корольовського районного суду м.Житомира для розгляду по суті.
За таких обставин, суд першої інстанції, з дотриманням вимог ч.4 ст.236-7 КПК України, врахувавши, що досудове слідство по кримінальній справі закінчено, а справу з обвинувальним висновком направлено до суду, прийшов до правильного висновку про відсутність у суду права перевіряти скаргу ОСОБА_1 щодо законності порушення цієї кримінальної справи, що має бути зроблено судом під час її розгляду по суті.
На думку апеляційного суду, постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, підстави для її скасування відсутні.
Що ж стосується допущення судом першої інстанції передбаченого ч.1 ст.236-8 КПК України строку розгляду скарги, на що звертає увагу скаржник в апеляції, то вказана обставина, з урахуванням вимог ч.4 ст.236-7 КПК України, не може бути вирішальною підставою для скасування постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 236-7, 236-8, 382 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 14 грудня 2010 року, якою відмовлено в скасуванні постанови старшого слідчого прокуратури Корольовського району м.Житомира від 19 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України, - без зміни.
Судді :