Справа № 2-1225/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"20" травня 2011 р.  Дарницький районний  м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                      Ящук Т.І.

при секретарі                                                                 Волік В.В.

з участю представника позивача                                 Охріменка О.В.

представника  відповідача                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6    про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_5 про визнання договорів кредиту та поруки недійсними   , -

встановив :

          Позивач ПАТ «УкрСиббанк»19.07.2010 року звернувся до суду з позовом до  відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення суми заборгованості  за  кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, та пені, посилаючись на наступні обставини.  22.03.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено договір споживчого кредиту, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті в сумі 79900 доларів США.

          ОСОБА_5 зобов’язалась прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 22.03.2017 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти за ставкою 13 % річних.

          Проте ОСОБА_5 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушує прийняті на себе договірні зобов’язання.

          Станом на  09.04.2010 року розмір заборгованості позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за договором про надання споживчого кредиту становив 82605,74 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.04.2010 року складало 654 757 грн. 95 коп., які позивач просив стягнути на його користь  солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки останнім  було укладено з банком договір поруки з метою забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором.

          Під час розгляду справи  , 17.01.2011 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, оскільки станом на 17.01.2011 року збільшилась заборгованість по кредитному договору  і складає 92 544,86 доларів США, що за курсом НБУ становить 735 759 грн. 42 коп., з яких:  - кредитна заборгованість  –66 568,4 доларів США ;

          - заборгованість по прострочених процентах –21 258,95  доларів США ;

          - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом –2156,87 доларів США ;

          - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах –2560,64 доларів США.

          Відповідач ОСОБА_6 10.11.2010 року звернувся до суду з зустрічною позовною заявою  до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_5   та просив визнати недійсним правочин, оформлений кредитним договором №11131595000 від 22.03.2007 року ; визнати недійсним договір поруки № 103377 від 22.03.2007 року, посилаючись на наступні обставини.

          Згідно зі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом , іншими актами валютного законодавства України.

          Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

          Відповідно до приписів ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦК України,  ч. 3 ст. 533 ЦК України  законним платіжним засобом на території України є гривня.  Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

          Відповідно до умов укладеного договору кредиту грошові зобов’язання сторін зазначені у доларах США та виконуються у доларах США.

          Однак, грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти правовідносин мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства.

          Право ПАТ «УкрСиббанк» здійснювати валютні операції, зокрема кредитування в іноземній валюті згідно з банківською ліцензією, дозволом, не кореспондується із правом здійснювати такі операції ОСОБА_6 та його обов’язком проводити розрахунки з банком в іноземній валюті.

          Таким чином, умови договору щодо виконання зобов’язань обох сторін в іноземній валюті є такими, що порушують наступні норми чинного в  Україні законодавства : ст. 3, 9, 41, 99 Конституції України, ст. 524, 533 ЦК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання  та валютного контролю».

          Однак проведення розрахунків за спірним договором, в тому числі оплата процентів, штрафів ОСОБА_5 ПАТ «УкрСиббанк»в іноземній валюті потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 5 вказаного Декрету, індивідуальної ліцензії потребують операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави.

          У зв’язку з тим, що вищевказані норми забороняють надання кредиту в іноземній валюті резиденту України для розрахунків з іншими резидентами України, то відповідно, вони ж забороняють отримувати такі кредити.  В даному випадку банк зловживав правом розміщення валютних коштів всупереч приписам закону, що є недопустимим.

          Кредит в сумі 79900 доларів США був наданий банком позичальникові в іноземній валюті, внаслідок чого усі розрахунки за користування кредитом ( проценти) також проводились в доларах США.

          Оплата ОСОБА_6 боргу та інших платежів, стягнення яких в іноземній валюті можливо у випадках, передбачених кредитним договором, також потребує індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу.

          Оскільки  спірний кредитний договір від 22.03.2007 року суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, то його відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України, слід визнати недійсним.  Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов’язані з його недійсністю.

          В судовому засіданні представник позивача  Охріменка О.В. позов підтримав та просив позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк»задовольнити у повному обсязі : стягнути  солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6  заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11131595000 від 22.03.2007 року в розмірі 92544,86 доларів США, що становить 735759 грн. 42 коп.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 просив відмовити у повному обсязі, вважаючи позов є безпідставним , оскільки  при укладенні кредитного договору були дотримані всі передбачені чинним законодавством вимоги, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладення, а тому  представник позивача не вбачає  невідповідності його умов вимогам закону .

          ПАТ «УкрСиббанк»має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку України банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов’язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

          На момент підписання договору ОСОБА_5 була вільною у виборі валюти кредитування, також на той час відсоткова ставка по кредитах, які надавалися в доларах США, була нижчою, ніж по кредитах у гривні, що ймовірно і привабило відповідачів при прийнятті рішення про отримання кредиту в доларах США.

          Відповідачка ОСОБА_5  в судове  засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи в її відсутності . Позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк»не визнала та просила у задоволенні позову відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_6 визнала та просила його задовольнити.

          Представник відповідача ОСОБА_6 –ОСОБА_2 позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк»не визнала та просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки кредитний договір та договір поруки слід визнати недійсними з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві.

          Крім того, до позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_6 як поручителя слід застосувати   наслідки спливу позовної давності, виходячи з наступного.  Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

          Вимогу про погашення боргу, що виник за кредитним договором у ОСОБА_5,  банк направив ОСОБА_6 17.11.2009 року . Проте строк невиконання зобов’язань  позичальником –ОСОБА_5 за основним договором  розпочався з грудня 2008 року, з моменту невиконання графіку погашення кредиту.  Тому перебіг строку позовної давності  за основним зобов’язанням розпочався 22.12.2008 року.

          Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленому у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

          Виходячи із зазначених вимог закону, банк повинен був пред’явити вимогу до поручителя не пізніше серпня 2009 року, однак він  вимогу поручителю направив лише у листопаді 2009 року, тобто з пропуском 6 місяців, встановлених ч. 4 ст. 559 ЦК України.

          Більш того, з позовною заявою банк звернувся через два роки після настання строку виконання позичальником зобов’язань  за графіком погашення кредиту. Відтак, порука ОСОБА_6 є припиненою.

          Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          22.03.2007 року між АКІБ  «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк»,  та ОСОБА_5  було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11131595000 , відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює  79900 доларів США, а відповідач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 22.03.2017 року згідно з графіком погашення кредиту, який є додатком № 2 до договору, та сплатити за користування кредитом проценти за ставкою в розмірі 13 % річних (а.с. 21-  26).

          Згідно з додатком № 2 до кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватись не пізніше визначеної графіком дати кожного  календарного місяця протягом всього строку дії кредитного договору. Погашення нарахованих процентів згідно з  п.1.3.4 кредитного договору повинно відбуватись з 01 по 22 число кожного місяця, наступного за тим, за який було нараховані такі проценти.

          Відповідно до п.1,4, 1.5  договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок  позичальника у банку для подальшого використання на поточні потреби.

          Відповідно до ст.ст. 525,  526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Як вбачається з виписки по особовому рахунку ОСОБА_5,  вона в період з 22.03.2007 року  по 02.09.2008 року отримала з поточного рахунку  № 26202104453800 кредитні кошти на загальну суму 75413 доларів США 13 центів  . При цьому частину коштів отримував по довіреності ОСОБА_6 ( а.с. 145)

          Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_5, стала 23.04.2007 року виконувати умови кредитного договору, сплачуючи щомісячно суми згідно з графіком погашення кредиту . Останній платіж за наданим кредитом  ОСОБА_5 здійснила 24.11.2008 року,  всього сплативши із наданого кредиту 8844 долари США 73 центи, процентів за користування кредитними коштами –9468 доларів 27 центів. В подальшому ОСОБА_5 перестала здійснювати платежі , порушуючи умови договору.

          Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 21.08.2007 року, ОСОБА_5 у зв’язку з розірванням шлюбу  змінила прізвище на «Вензик»( а.с. 159).

          З метою забезпечення своєчасного виконання зобов’язань ОСОБА_5 за кредитним договором, між  ПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_6  було  укладено договір поруки № 103377 від 22.03.2007 року  ( а.с. 27).

          Відповідно до розділу 1 договору поруки, поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за невиконання позичальником ОСОБА_5 усіх її зобов’язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11131595000 від 22.03.2007 року, в повному обсязі існуючих в теперішній час, так і тих, що виникнуть в майбутньому.

          Поручителю добре відомі усі умови вищевказаного основного договору, зокрема сума договору –79900 доларів США, термін виконання основного зобов’язання –22.03.2017 року, якщо згідно з умовами договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов’язання.

          Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи  повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

          Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності і справедливості. Статтею 629 ЦК України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.

          У зв’язку з невиконанням умов договору  з боку  позичальника ОСОБА_5 та припиненням платежів  з грудня 2008 року, ПАТ «УкрСиббанк»17.11.2009 року звернувся до поручителя ОСОБА_6 з вимогою про усунення порушень по кредитному договору та сплату простроченої заборгованості  , яка станом на 17.11.2009 року становила 17174 долари США , протягом 30 днів з моменту отримання вимоги.

          В разі  неусунення порушень на 31-й день з часу отримання даної вимоги банк буде вимушений вжити заходів щодо дострокового повернення суми кредиту, що залишилась, у повному обсязі, сплати нарахованих процентів та пені, яка підлягає уточненню на дату фактичного повернення коштів ( а.с. 107).

          Відповідно до п.2.2, 2.3 договору поруки  , у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за основним договором кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов’язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги ( рекомендованим листом). Поручитель зобов’язаний виконати свої зобов’язання на користь кредитора шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором.

          Отримання  ним  вимоги банку про погашення заборгованості відповідач ОСОБА_6 визнав ( а.с. 106) , однак , порушуючи умови укладеного договору поруки,  виниклу заборгованість по кредиту не сплатив.

          Пунктом 5.5.  кредитного договору передбачено, що  у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів  сплати процентів, комісій, строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору , банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 цього договору.

          Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту ( всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів  та /або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого ( еквіваленту)  розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

          Частиною 2 ст. 1050 ЦК України  встановлено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно  до ст.1048 цього Кодексу.           

          Як вбачається з наданого позивачем розрахунку станом на 09.04.2010 року  , заборгованість  ОСОБА_5 по кредитному договору  становила  суму в розмірі 82605,74 долари США, а саме :  - заборгованість за кредитом –66 568,4 доларів США,

          - заборгованість по прострочених процентах -  13309,86 доларів ;

          - пеня на несвоєчасне погашення заборгованості –1273,28 долари;

          - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах  - 1454,2 доларів США.

          У зв’язку з невиконанням  відповідачами умов договору та вимог банку про погашення заборгованості за договором  споживчого кредиту від 22.03.2007 року ,  розмір заборгованості  збільшився і станом на 17.01.2011 року складає   92 544,86 доларів США, з яких:            -  заборгованість за  кредитом –66568,4 доларів США ;

          -  заборгованість по прострочених процентах –21258,95 доларів США ;

          -  пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом  за період з 18.01.2010 року по 17.01.2011 року  –2156,87 доларів США ;

          -  пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за період з 18.01.2010 року по 17.01.2011 року  –2560,64 доларів США. ( а.с. 81-93)

          Враховуючи , що відповідачка ОСОБА_5  порушує  свої зобов’язання за договором та не погашає виниклої заборгованості ,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк»щодо  дострокового повернення кредиту  та стягнення заборгованості, що виникла за договором,  є законними і обґрунтованими.

          Щодо  позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_6 про визнання недійсними  договору кредиту та договору поруки, то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобов’язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».   

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.   

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти –це гроші у національній або іноземній валюті.   

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.   

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2    ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».   

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена   пунктом в) ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на даний період часу  такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.   

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  09.11.2004 року за    № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).   

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі   ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.   

Згідно з ліцензією, виданою  Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк»  Національним банком України 28 жовтня 1991 року за № 75 та дозволом № 75-2 ,   ПАТ «УкрСиббанк»  має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті ( а.с. 148-153).

          Щодо  тверджень представника відповідача ОСОБА_6 про те, що ПАТ «УкрСиббанк» як агент валютного контролю порушив вимоги закону, видавши кредит ОСОБА_5 в іноземній валюті ,  оскільки вона  не мала індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, то вони також є безпідставними.

          Відповідно до п.8.2., 9.12 кредитного договору ОСОБА_5  підтвердила, що всі умови кредитного договору  їй зрозумілі, вона вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтверджувала свою здатність виконувати умови договору. Про свою згоду з умовами укладеного договору також свідчить те, що ОСОБА_5 протягом певного часу належним чином виконувала умови кредитного договору та здійснювала платежі в доларах США згідно з встановленим графіком.

          Відповідно до с. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам, іншим фінансовим установами України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

          Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, при цьому в Декреті визначено вичерпний перелік таких операцій.

          Відповідно до п.5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 року № 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

          Відповідно до п.2.3. зазначеного Положення, , за умови отримання письмового дозволу Національного банку України, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями  по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України.

          Відповідно до вищевказаних положень Декрету, індивідуальні ліцензії видаються на операції з  надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Оскільки чинним законодавством не встановлені будь-які обмеження чи вимоги щодо сум та термінів кредитів в іноземній валюті, які надаються або залучаються резидентами України, ПАТ «УкрСиббанк»не має зобов’язань  щодо отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України для надання кредитів  в іноземній валюті резидентам.

          Крім того, листом Національного банку України № 28-313/2178 від 29.05.2001 року роз’яснено, що здійснення резидентами операцій по отриманню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що спірний  договір про надання споживчого кредиту та договір поруки не суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, тому підстав для визнання їх недійсними не вбачається.

          Жодних  самостійних підстав для визнання недійсним договору поруки відповідачем та його представником не зазначено.

          Тому в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними договору  про надання споживчого кредиту № 11131595000 від 22.03.2007 року та договору поруки № 103377 від 22.03.2007 року  - необхідно відмовити у повному обсязі.

          Згідно з  приписами  ст. 554 ЦК України,  у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.              Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Згідно з п.1.1. договору поруки , ОСОБА_6 зобов’язався відповідати перед банком за невиконання ОСОБА_5  її зобов’язань, що виникли із кредитного договору, в повному обсязі

          На підставі викладеного, суд  приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» щодо солідарного стягнення заборгованості з обох відповідачів є законними та обґрунтованими,  з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6  необхідно стягнути в солідарному порядку  на користь позивача заборгованість, що виникла  за договором кредиту від 22.03.2007 року   на  загальну суму  92544 ,86 доларів США.

          Відповідно  до ст. 533 ЦК України , якщо  у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.

          Враховуючи, що ПАТ  «УкрСиббанк»просив стягнути суму заборгованості у гривнях по курсу національної валюти  за курсом НБУ на день здійснення розрахунку, тобто на 17.01.2011 року, виходячи з курсу долара США до гривні : 795,03  гривні  за 100 доларів США ( який є нижчим за курс НБУ  станом на день розгляду справи –797,85 ) , то суд , вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідачів солідарно  заборгованість, яка становить суму в розмірі  : 92544,86 доларів  США х 7,9503 грн. = 735759 грн. 42 коп.

          Заява представника  відповідача ОСОБА_6  ОСОБА_2  про застосування наслідків спливу строку позовної давності  не ґрунтується на  нормах закону та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Частиною 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється  після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі , якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

          Пунктом 1.2.2 договору про надання споживчого кредиту передбачено, що позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але у будь-якому випадку не пізніше 22.03.2017  року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору.

          Відповідно до п. 9.5  кредитного договору, строк його дії встановлюється з дня укладання договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та пені у разі її нарахування.

          Згідно з по. 3.1 договору поруки № 103377 від 22.03.2007 року, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за основним договором.

          Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          З огляду на викладене вбачається, що порука ОСОБА_6 припиняється лише після виконання усіх зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту ОСОБА_5, тому посилання відповідача на припинення договору поруки та на сплив строку позовної давності є безпідставним.

          Отже, відрахування представником відповідача шестимісячного строку згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України  з грудня 2008 року, тобто з початку  фактичного прострочення сплати кредиту, не ґрунтується на вимогах закону,  оскільки норма щодо 6-місячного строку  застосовується, якщо договором не встановлено строку закінчення поруки , тоді як спірним договором поруки такий строк встановлено.  Крім того, вимога дострокового  повернення кредиту  відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України є правом , а не обов’язком позикодавця.

          Відповідно до ст. 88  ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно також сплачені ним судові витрати на загальну суму  1820 грн., які складаються з судового збору  у розмірі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн.   

          На підставі викладеного , ст.3, 16 , 202, 203, 204, 215, 216,  257, 258, 259, 261, 525, 526, 527, 533, 541, 553, 554, 555, 559, 599, 627, 629, 1048, 1049 , 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.  10, 11, 57, 60, 88 , 209, 213, 215, 218  ЦПК України, суд , –

вирішив  :

          Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6    про стягнення заборгованості за договором кредиту  - задовольнити.

          Стягнути  солідарно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Боярка Київської області ,  та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Біла Церква, Київської області ,   на користь Публічного акціонерного товариства  «УкрСиббанк»  (  код 09807750)   заборгованість за договором  споживчого кредиту  від 22.03.2007 року  в розмірі   92544,86  доларів США, що становить 735 759 ( сімсот тридцять п’ять тисяч  сімсот п’ятдесят дев’ять ) грн. 42 коп.

          Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6  солідарно  на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судові витрати в розмірі  1820 ( одну тисячу вісімсот двадцять)  грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_5 про визнання договорів кредиту та поруки недійсними –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі оскарження рішення особами, які не були присутні під час проголошення  - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя  :   підпис