Справа № 2а-6531/11
П О С Т А Н О В А
іменем України
"12" серпня 2011 р.суддя Дарницького районного суду м. Києва Сухомлінов С.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду (далі УПФ) України в Печерському районі м. Києва про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавки до пенсії як дитині війни, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФ в Печерському районі м. Києва про визнання незаконною відмову відповідача щодо нарахування і виплати 30 % надбавки до пенсії. і зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну надбавку з 01.01.2006 р. Посилалася на те, що вона маючи статус «дитина війни»згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Стверджувала, що відповідачем підвищення до пенсії в зазначеному розмірі позивачу не виплачувалось, чим грубо порушили її права.
Ухвалою судді від 20.07.2011р. адміністративний позов в частині позовних вимог за період часу по 12.01.2011 року –залишено без розгляду.
Відповідно до ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач УПФ України в Печерському районі м. Києва заперечення до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»набула статус «дитини війни», а тому має право на підвищення пенсії, відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яким передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком
Відповідно до розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено у новій редакції, відповідно до якої «дітям війни»виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
За ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в новій редакції Закону №2939-ІУ від 05.10.2005 року підвищення учасникам війни складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення даного розділу Закону визнані неконституційними, тим самим відновлена чинність первинної редакції с.6 Закону , а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони і інші нормативно-правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлені доплати дітям війни у твердій грошовій сумі: з 22.05.2008 року в розмірі 48,1 грн., з 01.07.2008 року –48,2 грн., з 01.10.2008 року – 49,8 грн. Проте, дана постанова суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, виходячи із засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії застосуванню підлягає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Враховуючи наведене, а також те, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для розрахунку зазначеного підвищення «дітям війни». Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що, на думку суду, не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, позовні вимоги, щодо зобов’язання відповідача в подальшому проводити нарахування щомісячної державної соціально 30% надбавки до пенсії задоволенню не підлягають. Оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому, а згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вимоги позивача про відшкодування їй витрат на правову допомогу в розмірі 300 грн. - задоволенню не підлягають .
Так, відповідно до ст. 87 КАС України, до витрат пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590, якщо компенсація сплачується за рахунок держави , граничний розмір таких витрат не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 % розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
У довідці ТОВ «Надія» зазначає, що на надання правової допомоги позивачу було витрачено 3 години, проте якими доказами підтверджується витрата такої кількості годин на правову допомогу - не зазначено.
Крім того, у довідці про витрату робочого часу на надання правової допомоги вказано на те, що проводився збір необхідних документів, однак , крім документів, які знаходяться у самого ж позивача , до позовної заяви інших документів не додано. Роз'яснення режиму роботи суду та того, що позивач має право , написавши заяву, не з'являтися до суду, з урахуванням , що справа розглядається без виклику сторін у скороченому провадженні , а також надання реквізитів для сплати державного мита, тоді як дана інформація є відкритою та загальнодоступною , взагалі не може вважатись правовою допомогою. За таких обставин вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищезазначене і оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати УПФ України в Печерському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії позивачу з нарахуванням щомісячної надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 12.01.2011 р., та провести відповідні виплати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,3, 8, 9,11, 70, 71, 99,100, 159,160-163 КАС України, ст.. ст.. 19, 46, 64, 152 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07. 2007 року № 6-рп/2007; ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва в частині відмови у нарахуванні ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% у відповідності до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” –протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку, передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 12 січня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.
В решті позову відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Адміністративного апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва. протягом десяти днів.
СУДДЯ: С.М.Сухомлінов