Справа № 2-962/11

У Х В А Л А  

іменем України

"03" серпня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

           головуючий суддя -                                    Сухомлінов  С.М.

          секретарях -                                                           Момот М.В., Петровській В.В.

          розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житлово-будівельного кооперативу «Учитель-3»третя особа ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням та відкриття окремого особового рахунку та зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 третя особа Житлово-будівельного кооперативу «Учитель-3»про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення та виселення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення порядку користування АДРЕСА_1 в м Києві, виділення позивачу в користування жилу кімнату площею 18,3 кв.м. та зобов’язати ЖБК «Учитель-3»виділити на імя позивача окремий рахунок. Посилався на те що, вона постійно проживає в спірній квартирі яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2. який заперечує проти укладення окремого договору найму, що створює перешкоди в оплаті житлово-комунальних послуг.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 звернулись до суду з зустрічним позовом до відповідачів про зобов’язання не чинити перешкод в користуванні спірною квартирою, про вселення в цю квартиру, про виселення відповідачів з спірної квартири та зобов’язання відповідачів повернути незаконно привласнене майно у вигляді дивана, холодильника, меблевої гарнітури, ванни, дверей, зимового пальто, двох шуб, крісла, матраців, килимів, постільної білизни, посуду, люстри, табурета , плитки  настінної та електроплити.

Посилались на те, що відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_4  своїми незаконними діями створили неможливі умови для сумісного проживання в спірній квартирі, яка належить позивачу ОСОБА_2 на праві власності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, а відповідачі позов не визнали.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свої зустрічні вимоги підтримали, а відповідачі зустрічний позов не визнали.

Вислухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає що в задоволенні обох позовів слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва, довідки (а.с 7,41) та пояснень сторін ОСОБА_2 з 2004р. є власником АДРЕСА_1 де також зареєстрована донька власника ОСОБА_1, його онук ОСОБА_5 яким за домовленістю з відповідачем ОСОБА_1 виділена в користування жила кімната площею 12,2 кв.м..

Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до Закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Враховуючи те, що власником була виділена ОСОБА_1 жила кімната площею 12,2 кв.м., а згоди на заселення позивачкою кімнати площею 18 м.кв. ОСОБА_2 не давав, то позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає безпідставними та не обґрунтованими.

Згідно рішення суду від 04.10.2005р. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були вселені  в АДРЕСА_1 а ОСОБА_4 був виселений з спірної квартири. Крім того ОСОБА_4 і ОСОБА_1 були зобов’язані надати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 дублікат ключа від вхідних дверей спірної квартири. Зазначене рішення було виконане державним виконавцем, про що не заперечували сторони, а ОСОБА_2 пояснив, що має можливість заходити в свою квартиру де знаходиться їх речі.

Згідно рішення суду від 23.05.2008р. ОСОБА_4. був призначений опікуном свого недієздатного сина ОСОБА_5, який проживає в спірній квартирі і до якого ОСОБА_4 регулярно приходить для виконання своїх обов’язків опікуна, що також підтвердила ОСОБА_1

З рішення суду та пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8. вбачається, що з 2004р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_1 і її чоловіком ОСОБА_4 склались неприязливі стосунки із приводу користування спірною квартирою і постійно виникають сварки та бійки, що підтверджується постановами та заявами(а.с.47, 51,54,59)

Представлені сторонами докази свідчать про те, що позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 користуються спірною квартирою, а тому їх вимоги про вселення, суд вважає безпідставними, а вимоги про виселення відповідачів суд вважає необґрунтованими оскільки ОСОБА_1 не представили достатньо належних доказів які б свідчили про факти систематичного порушення відповідачами правил соціального співжиття.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про зобов’язання повернути нажите ними майно, то останні не довели суди факти розпорядження відповідачами майном ОСОБА_1, а тому ці зустрічні вимоги суд вважає необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.

Вирішуючи позов таким чином, суд вважає, що понесені сторонами судові витрати відшкодуванню не підлягають і покладаються на сторони.

На підставі викладеного ст. 146 ЖК України, ст. 405 ЦКУкраїни та керуючись ст..212-215 ЦПК України , суд -,

ВИРІШИВ:

    В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житлово-будівельного кооперативу «Учитель-3»третя особа ОСОБА_3 про визначення порядку користування жилим приміщенням та відкриття окремого особового рахунку –відмовити.

В задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 третя особа Житлово-будівельного кооперативу «Учитель-3»про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення та виселення –відмовити. .

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд  шляхом подання   апеляційної скарги  протягом десяти днів.

  СУДДЯ:                                 С.М. Сухомлінов