Справа № 2-5171/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"09" серпня 2011 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі

судді                                                                                                     Вовка Є.І.,

при секретарі                                                                                 Пінчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

          11.03.2011р. позивач звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою, в які просила: стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 11.03.2011р. і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 500 грн. щомісячно з 11.03.2011р. до досягнення трирічного віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини за минулий час з вересня 2010 року по  лютий 2011 року в загальній сумі 15000 грн.

В обґрунтуванні позову зазначено, що після фактичного розірвання шлюбних відносин відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання їх дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею, позивачем. Доход відповідача є достатнім для виконання аліментних зобов”язань у вказаному розмірі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Проаналізувавши наведені дані, довідки про доходи відповідача, а також інші матеріали справи, зокрема копії: свідоцтва про шлюб (а.с.4); свідоцтва про народження дитини (а.с.5); акту та довідки з місця проживання позивача та дитини (а.с.6, 8); довідки з про доход позивача (а.с.7); медичні виписки (а.с.22, 23); розписки та договору з додатками щодо купівлі автомобіля (а.с.24-29), суд встановив наступні факти:

-          позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем;

-          за довідкою Науково-дослідного економічного інституту від 10.01.2011 року посадовий оклад позивача становить 892 грн., з 28.12.2009 року позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Згідно зі ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з п.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини, зокрема, можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються з дня пред’явлення позову.

          З положень п.2 ст.84 Сімейного Кодексу України вбачається, що дружина,  з  якою проживає дитина,  має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Проте, позивач не надала до суду будь-яких доказів щодо наявності заборгованості у відповідача перед позивачем по аліментам на суму 15000 грн., а також щодо можливості та необхідності стягнення аліментів саме у сумі 2500 грн., і доводи позивача та вищевказані, надані позивачем документи не спростовують таких висновків суду.

Відповідно до ст.21 Конституції України, усі люди є рівні у своїх правах.

На підставі викладеного, враховуючи, положення ст.367 ЦПК України, наявність зобов'язання щодо утримання дитини у обох батьків, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановлений діючим законодавством, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 11.03.2011р. і до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 500 грн. щомісячно з 11.03.2011р. до досягнення трирічного віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу належить відмовити.

Суд вважає, що відповідно до ст.ст. 80, 81, 88 ЦПК України, судові витрати по справі належить розподілити таким чином: стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі 120 грн. –збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 51 грн. –судовий збір.

На підставі викладеного,

Керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 11.03.2011р. і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 500 грн. щомісячно з 11.03.2011р. до досягнення трирічного віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі 120 грн. –збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 51 грн. –судовий збір.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.

СУДДЯ: