Справа № 2-744/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"16" березня 2011 р.   Дарницький районний  м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                      Ящук Т.І.

при секретарі                                                                 Ярошинській І.А.

з участю представника позивача                                 Мікайилова Р.Р.

відповідача                                                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк «Аваль»до ОСОБА_2   - про стягнення заборгованості, -

встановив :

          Позивач  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції   звернувся до суду з позовом  до відповідача ОСОБА_2 про  стягнення заборгованості  за кредитним договором, посилаючись на те, що 24.10.2007  року  між сторонами було укладено договір № 014/5749/73/63058, відповідно до якого позивач зобов'язався надати кредит відповідачеві ОСОБА_2  у розмірі 57 843 грн. строком до  24.10.2013 року,  а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку.  

          В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором позивачем було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у заставу належний йому транспортний засіб марки  DAEWOO LANOS TF 69 Y, випуску 2007 року,  реєстраційний номер   № НОМЕР_1.  Оскільки  відповідач перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах, то станом на 11.01.2010 року виникла заборгованість у сумі 74 687 грн. 74 коп.  

          24.01.2011 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість станом на  06.12.2010 року, яка становить 106 393 грн. 28 коп. ,  що складається із заборгованості –за кредитом ( залишок непогашеної частини кредиту) –50 527, 57 грн.;  за відсотками - 13 998, 81 грн.;  пені за прострочення сплати кредиту –22 380, 50 грн.  ; пені за прострочення сплати відсотків -19 486,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача Мікайилов Р.Р   позовні вимоги підтримав, просив  позов задовольнити у повному обсязі  та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість станом на 06.12.2010 року в розмірі 106 393 грн. 28 коп.

          Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнав та пояснив, що в нього відсутні кошти на погашення кредиту. Автомобіль він передав позивачу для реалізації та погашення кредиту  в 2009 році, тому вважає, що проценти та пеню банк не повинен був нараховувати.

          Вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими  наступні обставини  та відповідні їм правовідносини.

          24.10.2007  року  між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»,  та  ОСОБА_2  було укладено кредитний договір № 014/5749/73/63058,  відповідно до якого позивач зобов'язався надати кредит відповідачеві у розмірі 57 843  грн. строком на 72 місяці з 24.10.2007 року по 24.10.2013 року,  а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку.  ( а.с. 7-11 ).

          Як вбачається з заяви на видачу готівки № 01 від 26.10.2007 року, відповідач ОСОБА_2 особисто отримав кредит готівкою в сумі 57 843 грн. ( а.с. 15)

          Згідно з  п. 5.1 кредитного договору  відповідач ОСОБА_2 зобов’язався до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати погашення кредиту згідно графіку.

          З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором позивачем було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у заставу належний йому автомобіль  DAEWOO LANOS TF 69 Y, випуску 2007 р., д.н. НОМЕР_1, зареєстрований в УДАІ ГУМВС України в м. Києві 22.10.2007 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААС 206338, виданим УДАІ ГУМВС України в м. Києві 22.10.2007 р.   ( а.с.12-13 ).

          Незважаючи на попередження позивача про необхідність своєчасного та повного погашення кредитної заборгованості, зобов'язання відповідачем не виконувались.  Відповідач ОСОБА_2 припинив виплачувати кошти за кредит та відсотки за користуванням ним з 17.11.2008 року    ( а.с. 18-19) .

           На адресу відповідача ОСОБА_2 був направлений лист-вимога  від 24.04.2009 року,  про здійснення повного погашення кредиту,  який відповідач отримав ( а.с. 18-19).

          Як встановлено з матеріалів справи, 03.09.2009 року до  відділу стягнення боргів та реалізації  майна управління проблемних кредитів фізичних осіб  КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»надійшла заява ОСОБА_2 про надання йому дозволу на реалізацію заставного транспортного засобу через ТОВ «Автомобільні аукціони».

          Відповідно до акту  прийому-передачі заставного транспортного засобу від 03.09.2009 року , автомобіль DAEWOO LANOS TF 69 Y, , д.н.  НОМЕР_1 –переданий  відповідачем на зберігання  позивачу.

          Згідно службової записки фахівця  ПАТ «Райффазен банк Аваль»Сухенка Ю.В. від 28.12.2009 року,  боржник ОСОБА_2, мотивуючи хворобою, протягом місяця ігнорував вимогу прибути до банку для оформлення документів не реалізацію автомобіля .  01.12.2009 року боржник прибув до банку та заявив, що заяву про добровільну реалізацію він не писав, наміру  продавати авто в нього немає , а протягом двох тижнів він самостійно викупить предмет застави. Жодних платежів з моменту вилучення автомобіля боржником не здійснено, постійної роботи боржник не має, зловживає спиртними напоями.

          Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору від 24.10.2007 року, відповідач здійснював платежі по кредиту в період з 15.11.2007 р. по 17.11.2008 р., сплативши із наданого кредиту  7315 грн. 43 коп.               Станом на 06.12.2010 року   відповідач прострочив сплату чергових платежів по тілу кредиту на суму 16646 грн. 26 коп.  ( а.с. 72)

          Відповідно до п.10.1 кредитного договору,  за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

          Як вбачається  із вказаного розрахунку,  загальна  заборгованість ОСОБА_2 становить 106 393 грн. 28 коп.,  яка складається із заборгованості –за кредитом ( залишок непогашеної частини кредиту) –50 527 грн.  57 коп.;   за відсотками  - 13 998, 81 грн.;

-          пені за прострочення сплати кредиту –22 380 грн.  50 коп.

-          пені за прострочення сплати відсотків - 19 486 грн. 40  коп.   ( а.с. 72 -74 ).

          Відповідно до ст.ст. 525,  526 ЦК України  зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором  банк  або інша фінансова установа зобов’язується надати  грошові кошти ( кредит)  позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник  зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Ст. 629 ЦК України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.

          Частиною 2 ст. 1050 ЦК України  встановлено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно  до ст.1048 цього Кодексу.           

          Враховуючи , що відповідач ОСОБА_2 порушує  свої зобов’язання за договором та не погашає виниклої заборгованості,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» про дострокове повернення кредиту , стягнення заборгованості за кредитом та  нарахованих   процентів ,  є законними і обґрунтованими.

          Щодо сум нарахованої пені  за прострочення сплати кредиту –22 380 грн.  50 коп.  та пені  за прострочення сплати відсотків -19 486 грн. 40  коп.  , суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

          Відповідно до  ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

          З матеріалів справи вбачається , що  розмір нарахованої пені за прострочення сплати кредиту перевищує розмір простроченої заборгованості по кредиту ( яка складає 16646 грн. 26 коп.) ,  розмір нарахованої пені за прострочення сплати відсотків також перевищує розмір  прострочених відсотків ( який складає 13998 грн. 81 коп.). Виходячи із обставин справи, встановлених в судовому засіданні  щодо наміру відповідача з 2009 року реалізувати заставлений автомобіль, оскільки в нього відсутні кошти на  виплату кредиту, суд вважає, що розмір неустойки необхідно зменшити до розміру простроченого платежу, зокрема ,- пеню за прострочення сплати кредиту необхідно стягнути у розмірі 16646 грн. ; пеню за прострочення сплати відсотків необхідно стягнути у розмірі  13998 грн.

          Всього, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача  : заборгованість за кредитом -  50 527 грн.  57 коп.;   за відсотками  - 13 998, 81 грн.; пеня  - 16646 грн. + 13998 грн. , всього –95170 грн. 38 коп.

          Відповідно до ст. 88  ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог :  державне мито –951 грн. 70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –120 грн.,  всього 1071 грн. 70 коп.

          На підставі викладеного,   ст.ст.  11, 16, 509, 525, 526, 536, 551, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,  керуючись ст.ст.  10, 57, 60, 88 , 209, 213, 215, 218  ЦПК України, суд , –

вирішив  :

          Позов  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково .

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червоногвардійський, Фастівського району Київської області      на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк «Аваль»заборгованість за кредитним договором  від 24.10.2007  року в сумі 95170 ( дев’яносто п’ять тисяч сто сімдесят)  грн. 38 коп.    та судові витрати  в розмірі  1071 грн. 70 коп. , а всього стягнути   96242  ( дев’яносто шість тисяч двісті сорок дві) грн. 08 коп.

          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі оскарження рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                 Суддя  :   підпис