ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 10/238-24/12701.07.11
За позовом Дочірнього підприємства “Хумана піпл ту піпл Україна”
До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 167 602,14 грн.
За зустрічним позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До Дочірнього підприємства “Хумана піпл ту піпл Україна”
Про стягнення 471 865,93 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 (Дов. від 04.07.2011р.)
ОСОБА_3 (Дов. від 07.04.2010р.)
від відповідача ОСОБА_4 (Дов. від 21 липня 2010р.)
У судовому засіданні 01 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
о б с т а в и н и с п р а в и:
Дочірнє підприємство “Хумана піпл ту піпл Україна” (далі за текстом –позивач, орендар) звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом –відповідач, орендодавець) безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 7 394,48 грн.
Позивач посилався не те, що договір оренди нежитлового приміщення від 25 грудня 2007 року не створив для сторін правових наслідків, в зв’язку з чим він безпідставно сплачував за цим договором грошові кошти відповідачу.
05.08.2009 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про доповнення і уточнення позовної заяви (т.1 а.с. 125), в якій просив стягнути надмірно сплачені орендні платежі в сумі 7 394 грн. 48 коп., посилаючись на помилкове перерахування відповідачу за березень 2009 року 46 424 грн. орендної плати замість 43 000 грн. та помилково надмірну сплату відповідачу 21.05.2009 року грошових коштів в сумі 3 970,00 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом про стягнення з позивача (відповідач по зустрічному позову) на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 року 365 577,37грн., в тому числі: 344 000,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 18 269,76 грн. - пені, 3 307,61 грн. –3% річних. (т.2 а.с. 1-7).
Позов обґрунтовуються тим, що Дочірнє підприємство “Хумана піпл ту піпл Україна” 25 грудня 2007 року та підприємець ОСОБА_1 підписали договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач повинен був сплачувати відповідачу орендну плату, але зобов’язання за договором не виконав.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2011 р. скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. та рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2010 року у справі №10/238, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду м. Києва (т. 2 а.с. 161-166).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2011р. справа прийнята до провадження суддею Шевченком В. Ю. та призначена до розгляду на 29.04.2011р., справі присвоєний №10/238-24/130.
29.04.2011р. позивач за первісним позовом подав заяву про збільшення позовних вимог і просив стягнути з відповідача 167 602,14 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.
Заява позивача про збільшення позовних вимог судом була прийнята до розгляду.
23.05.2011р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) подав заяву про збільшення позовних вимог і просив стягнути з позивача 471 865,93 грн., в тому числі 430 000,00 грн. –заборгованості по орендній платі, 35 381,35 –пені та 6 484,58 грн. –відсотків річних.
Заява відповідача про збільшення позовних вимог судом була прийнята до розгляду.
06.06.2011р. відповідач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій повторно були викладені вже заявлені позовні вимоги про стягнення грошових коштів, а також містилися вимоги про: визнання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007р. припиненим з 31.12.2010р. та про спонукання орендаря підписати акт приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 30.12.2010р.
Суд відмовив у прийнятті вказаної заяви, оскільки в ній відповідач (позивач за зустрічним позовом) фактично заявив дві нові вимоги, які не були ним заявлені при зверненні до суду, а тому підлягають розгляді в окремому провадженні.
У судових засіданнях 06.06.2011р. та 20.06.2011р. суд оголошував перерву відповідно до 20.06.2011р. та до 01.07.2011р.
Під час розгляду справи представник ДП «Хумана піпл ту піпл Україна»позовні вимоги підтримав та заперечував проти зустрічних позовних вимог, а представник підприємця ОСОБА_1 заперечував проти первісного позову та наполягав на задоволенні зустрічного позову.
Розглянувши подані докази та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-
в с т а н о в и в :
25.12.2007 р. Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством “Хумана піпл ту піпл Україна”, піжписаний договір оренди нежитлового приміщення (далі за текстом –договір оренди), за яким відповідач передає позивачеві в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 270 кв. м. на строк, зазначений в пункті 5.1. договору (т. 1 а.с. 88-91).
Орендоване приміщення розташоване в будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Приміщення передається в оренду без права викупу або іншої форми відчуження (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.2. договору, орендоване приміщення належить відповідачеві на праві власності, що підтверджується правовстановлюючими документами відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 1.5. договору, орендоване приміщення повинно бути використане позивачем виключно за призначенням, а саме: для розміщення магазину.
Договір оренди, відповідно до п. 5.1., набирає чинності з 01.01.2008 р. та діє до 31.12.2010 р.
Приміщення було передане в користування відповідачу на підставі акту прийому-передачі об’єкта оренди від 01.01.2008 р.(т. 1 а.с. 94).
01.11.2008 р. позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 1, якою сторони погодили, що орендар, крім щомісячної орендної плати, одноразово сплачує на користь орендодавця орендну плату в сумі, визначеній умовами договору за останній місяць (т. 1 а.с. 92).
01.02.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 2, якою погодили, що вартість щомісячної орендної плати за користування орендованим приміщенням загальною площею 270 кв. м. з 01.02.2009 р. становить 43000,00 грн. (т. 1 а.с. 93).
Під час дії договору оренди 25.12.2007 р. між його сторонами виник спір стосовно належного виконання прийнятих за договором зобов’язань.
Господарським судом м. Києва розглянуті справи за позовом ДП "Хумана піпл ту піпл Україна" до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р. (справа № 17/59) та про визнання зазначеного договору розірваним з 30 квітня 2009 року (справа № 51/428), рішення по яких набрали законної сили.
Провадження у справі, порушеній господарським судом м. Києва за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення з ДП "Хумана піпл ту піпл Україна" 430 000 грн. заборгованості по орендній платі за оренду цього ж самого приміщення за тим же самим договором оренди за попередній період - з квітня 2009 року по січень 2010 року, зупинене (справа № 51/488).
Обґрунтовуючи вимоги, заявлені по зазначеній справі, позивач наполягає на тому що договір оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р. не створив правових наслідків, оскільки всупереч ст. ст. 793-794 ЦК України, не був посвідчений нотаріально та у зв'язку з відсутністю державної реєстрації договору.
Позивач також наполягає на тому, що вказаний договір є неукладеним, оскільки сторони належним чином не визначили об’єкт оренди. Одночасно позивач стверджує що в період з січня 2008 року по квітень 2009 року він безпідставно користувався приналежним відповідачу нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3, площа якого становить 245,8 кв. м.
На підставі наведеного, позивач наполягає на стягненні з відповідача 167 602,14 грн. як безпідставно отриманих грошових коштів. Вказана сума складає різницю між 724 175,24 грн. - орендної плати, сплаченої за ствердженням позивача без належних підстав, за відрахуванням 58 587,76 грн. - плати за безпідставно спожиті позивачем комунальні послуги та 497 985,34 грн. - плати за безпідставно спожиті ним послуги по оренді приміщення відповідача площею 245,8 кв. м.
Відповідач проти первісного позову заперечує, посилаючись на те, що при укладанні оспорюванного договору оренди сторони дійшли згоди по всіх його істотних умовах, позивач прийняв приміщення в оренду, тривалий час ним користувався та сплачував орендну плату.
Зустрічний позов відповідач (позивач за зустрічним позовом) обґрунтовує тим, що договір оренди від 25.12.2007 р. діяв протягом визначеного у ньому строку та наполягає на стягненні з позивача заборгованості по орендній платі в сумі 430 000,00 грн., обрахованої за період з лютого 2010 р. по листопад 2010 р. включно, 35 381,35 грн. –пені та 6 484,58 грн. –відсотків річних обрахованих за несплату орендної плати.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд вважає що первісний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
У договорі оренди від 25.12.2007 р. не міститься застереження щодо застосування до правовідносин, які виникають на підставі вказаного договору, положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічне положення міститься і в ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що договір набуває чинності (тобто породжує права і обов’язки) з моменту його укладання.
Згідно з ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, відповідно до зазначених положень діючого законодавства, при укладанні договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 року, сторони вказаного договору мали досягти домовленості стосовно визначення предмету, який передається в оренду, строку використання орендованого майна, суми та порядку сплати орендної плати та порядку повернення майна орендодавцю після закінчення оренди.
Посилання позивача на те, що договір оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р. не набрав чинності у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, господарський суд вважає безпідставним.
Згідно з ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 1.1, п. 5.1 договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 року строк його дії: з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2010 року.
Матеріалами справи підтверджено, що об'єкт оренди фактично був переданий орендарю 01.01.2008 року, доказом чого є складений сторонами акт приймання –передачі об'єкта оренди від 01.01.2008 року. Отже, датою набрання чинності договору є 01.01.2008 року.
Таким чином, сторонами було погоджено строк договору оренди –з 01.01.2008 року (момент передачі об'єкта оренди згідно з актом приймання –передачі від 01.01.2008 року) до 31.12.2010 року (який дорівнює 35 календарним місяцям та 30 календарним дням).
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку що договір оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 року, відповідно до положень ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України, не підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки строк його дії менший ніж три роки.
Посилання позивача на наказ по підприємству № 181-к від 27.12.2007 року, відповідно до якого 01 січня 2008 року є вихідним днем, господарський суд не вважає доказом дати набрання чинності договору оренди, оскільки, згідно зі ст. 34 ГПК України, наказ не є належним та допустимим доказом для підтвердження вказаної обставини.
Ствердження позивача що договір оренди не створив правових наслідків, оскільки сторонами не був належним чином визначений об’єкт оренди, господарський суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Пунктом 1.1. договору оренди від 25.12.2007 року передбачено, що технічний стан та інші характеристики приміщення, що передається в оренду, визначені в акті приймання-передачі (додаток № 1), який є невід’ємною частиною договору оренди, повністю задовольняють позивача.
На виконання вказаного договору сторони склали акт прийому-передачі об’єкта оренди від 01.01.2008 р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування нежиле приміщення, розташоване на цокольному поверсі нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_3, що включає в себе приміщення відповідно до плану поверху; загальна площа об'єкту оренди складає 270 кв. м. (т. 1 а.с. 23).
Відповідно до п. 2 зазначеного акту сторони засвідчили справний технічний стан об’єкта оренди та відсутність взаємних претензій до його стану.
Згідно п. 3 акту прийому-передачі об’єкта оренди від 01.01.2008 року він є невід'ємною частиною договору оренди від 25.12.2007 року.
Таким чином, у договорі оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 року та акті прийому-передачі об’єкта оренди від 25.12.2007 року сторони визначили:
- об’єкт оренди –нежитлове приміщення, загальною площею 270 кв. м., що розташоване в будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (п. 1.1);
- строк оренди - з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2010 року (п. 1.1, п. 5.1);
- розмір місячної орендної плати - в сумі 34087,00 грн., що еквівалентно 6750 доларів США по курсу НБУ, виходячи з розрахунку 126 грн. 25 коп. за один кв. м., що еквівалентно 25 доларів США по курсу НБУ, та порядок сплати позивачем вартості комунальних послуг (п. 3.1., п. 3.4);
- порядок сплати орендної плати та порядок повернення приміщення орендодавцю після закінчення оренди (пункти 3.5., 3.6., 3.7.).
Пунктом 7.5 договору оренди від 25.12.2007 року сторони додатково зафіксували що в цей договір вони включили всі необхідні істотні умови і жодних взаємних претензій з цього питання не мають.
Наведене свідчить, що положення договору та акту прийому-передачі, який є його невід’ємною частиною, містить достатньо даних про розташування і характеристику нежитлового приміщення, які необхідні для визначення індивідуальних ознак об’єкту оренди.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку що при укладанні договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р. сторони належним чином визначили об’єкт оренди та дійшли згоди по всіх істотних умовах договору. Відтак, на підставі зазначеного договору для його сторін виникли права та зобов’язання.
Обґрунтовуючи заявлений первісний позов ДП “Хумана піпл ту піпл Україна” стверджує що оспорюваний договір є неукладеним, оскільки відсутній підписаний повноважними представниками сторін план поверху орендованого приміщення, а також посилається на відсутність у відповідача належних документів на право власності на орендоване приміщення.
В підтвердження зазначеного позивач надав лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 16.11.2010 року № 47928 (И-2010).
Господарський суд вважає зазначені ствердження позивача такими що суперечать фактичним обставинам та наявним у справі доказам.
Посилання відповідача на те, що відсутність підписаного повноважними представниками сторін плану поверху орендованого приміщення із записом на ньому що вказаний план є додатком до договору, заважала ДП “Хумана піпл ту піпл Україна” визначитися з тим яке саме приміщення перебуває в оренді у підприємства, є безпідставним.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем протягом дії договору оренди від 25.12.2007 року неодноразово вчинялися дії, які свідчать про те, що він був обізнаний з тим яке саме приміщення знаходиться у нього в користуванні, визнавав умови договору оренди та виконував договірні зобов’язання.
Договір оренди та додаткові угоди від імені ДП “Хумана піпл ту піпл Україна” підписували різні керівники (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7), кожний з яких не ставив під сумнів якими саме приміщеннями в будинку АДРЕСА_3, користується підприємство.
З січня 2008 року по березень 2009 року позивачем сплачувалася орендна плата у розмірі передбаченим оспорюваним договором оренди, сторонами щомісячно складалися акти надання послуг по оренді нежитлового приміщення, копії яких наявні в матеріалах справи.
Позивачем та відповідачем до договору оренди від 25.12.2007 року укладені дві додаткові угоди, якими вирішувалися питання стосовно розміру орендної плати. Угодою від 01.02.2009 р. також було додатково підтверджено що в користуванні позивача знаходиться приміщення загальною площею 270 кв. м.
Сам орендар не заперечує проти факту прийняття в оренду вказаного нежитлового приміщення, користування ним, а також сплати орендної плати та передбачених договором комунальних послуг. З останнім погодився і відповідач, який зазначив що між сторонами відсутній спір з приводу сплати комунальних послуг.
Таким чином, зміст договору оренди, акту приймання-передачі об’єкта оренди є підтвердженням того, що сторони визначили місце розташування об’єкта оренди на цокольному поверсі нежилої будівлі за адресою: місто Київ, вул. Якуба Коласа, будинок, 2 та інші індивідуальні необхідні ознаки орендованого майна і без складання плану поверху приміщення як окремого додатку до договору.
Посилання ДП “Хумана піпл ту піпл Україна” на те, що орендоване приміщення не було індивідуалізоване, оскільки адреса приміщення, яка вказана в договорі оренди, не співпадає з адресою, зазначеною в свідоцтві про право власності на приміщення, та свідчить про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на орендоване приміщення, господарський суд вважає необґрунтованими.
В справі наявна копія свідоцтва про право власності від 13.02.1007 р. № 472983, видана Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оригінал якого досліджено судом у судовому засіданні.
Відповідно до вказаного свідоцтва нежилі приміщення з № 1 по № 23 (групи приміщень № 473), з № 1 по № 14 (групи приміщень № 474) –культурно-оздоровчий блок загальною площею 645,40 кв. м., які розташовані в місті Києві АДРЕСА_3 (літ “А”), належать відповідачу по справі - ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2010 р. по справі № 17/59, яке набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010 р. (т.2 а.с. 108-117), встановлений факт передачі позивачу частини вказаного нежитлового приміщення, а саме: приміщення цокольного поверху площею 270 кв. м.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що факт встановлений рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів в яких беруть участь ті самі сторони.
Ствердження позивача, що вказаним рішенням встановлений факт передачі не об’єкту оренди, обумовленого договором оренди від 25.12.2007 року, а іншого, невизначеного приміщення, є недоречними.
Посилання позивача на лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 16.11.2010 року № 47928 (И-2010), в якому зазначено що приміщення цокольного поверху нежитлової прибудови будинку за адресою АДРЕСА_3, становлять 245,8 кв.м., а приміщення нежитлової групи першого поверху – 399,6 кв.м., господарський суд не бере до уваги.
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України наведена довідка не є доказом того що сторони не визначили у договорі розмір приміщення, яке було передане в оренду. В разі виникнення розбіжностей у підрахунках площі, яка фактично перебуває в оренді, зацікавлена сторона мала підстави звернутися до іншої сторони з пропозицією про внесення змін до договору оренди, а в разі відсутності згоди - передати спір на вирішення суду.
Позивач, відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, питання про внесення змін до договору оренди від 25.12.2007 року не порушував, із відповідним позовом до суду не звертався.
Отже, відсутні правові підстави стверджувати що орендна плата за користування приміщенням мала обраховуватися із іншої, ніж визначено в договорі площі, зокрема з площі 245,8 кв. м., з посиланням на яку позивач обрахував суму орендної плати сплаченої, як він стверджує, без належних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 203, 638 Цивільного кодексу України, визнаною недійсною або розірваною, може бути лише така угода щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов.
Господарський суд приймає до уваги ухвалені судами рішення що набрали законної сили по справах № 17/59 та № 51/428, яким спори про визнання недійсним договору оренди від 25.12.2007 року та про його розірвання вирішені по суті, а в задоволенні зазначених вимог відмовлено.
Оскільки договір оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 року створив правові наслідки, позивач зобов’язаний протягом дії даного договору сплачувати орендну плату. Грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача на виконання договору оренди, не є безпідставно отриманими коштами в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, первісний позов Дочірнього підприємства “Хумана піпл ту піпл Україна” про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 167 602,14 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, задоволенню не підлягає.
Зустрічний позов Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства “Хумана піпл ту піпл Україна” є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно ч. 1 та ч.2 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Факт передачі відповідачем в оренду позивачу приміщення загальною площею 270 кв.м. на підставі акту прийому-передачі об’єкта оренди від 01.01.2008 р., підтверджений наявними в справі доказами, про що зазначалося вище.
Таким чином, орендар мав сплачувати орендодавцю орендну плату у розмірі, встановленому договором оренди від 25.12.2007 р., обраховану із вказаної орендованої площі, за весь час дії договору до моменту повернення орендованого приміщення орендодавцю.
Посилання орендаря на те, що із квітня 2009 року він фактично спірним приміщенням не користувався, а тому починаючи з цього часу і незобов’язаний сплачувати орендну плату, господарський суд вважає безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частино 2 ст. 793 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до пунктів 3.5., 3.6., 3.7. договору, оренда плата за користування приміщенням сплачується щомісячно в порядку попередньої оплати не пізніше 15-го числа кожного місяця до кінця сплаченого періоду. Орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення орендодавцю. Факт повернення приміщення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди.
Таким чином, в договорі оренди від 25.12.2007 р. сторони визначили порядок повернення орендованого приміщення після закінчення оренди та встановили що документом, який підтверджує факт повернення приміщення орендодавцю є акт приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди.
Тобто, саме цей документ є правовою підставою для орендаря припинити сплату орендної плати орендодавцю.
Акт приймання-передачі (повернення) приміщення орендодавцю сторонами складений не був.
Акт фіксування відсутності магазину “Хумана” за адресою вул. Якуба Колоса, буд. 2, датований 25.05.2009 р., на який посилається позивач, не є актом приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди, оскільки інформує про інші події. Крім цього, вказаний акт складений орендарем одноособово, без участі представників орендодавця, а підписання вказаного акту також і працівниками орендаря, не впливають на його доказову силу.
Доказів безпідставного ухилення відповідача від зворотного прийняття приміщення позивач не надав. До суду із позовом про спонукання відповідача до прийняття приміщення та підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди, він не звертався.
Надана позивачем телеграма-повідомлення № 2/201 про розірвання договору оренди від 25.12.2007 р. та необхідність здійснити повернення орендованого приміщення, яка надіслана відповідачу поштою 01.06.2009 р., також не є доказом відсутності у позивача обов’язку сплачувати орендну плату.
Припинення зобов’язання орендаря сплачувати орендну плату в зв’язку з припиненням користування орендованим майном, діюче законодавство перш за все, пов’язує з припиненням орендних відносин (дії договору оренди).
Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Частиною 3 вказаної статті, передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Доказів розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р. позивач не надав.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2009 р. по справі № 51/428, яке набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 р. (т.2 а.с. 98-114), встановлений факт продовження дії вказаного договору оренди після відправлення орендарем телеграми-повідомлення № 2/201, оскільки правові підстави для розірвання вказаного договору оренди відсутні.
Зазначеним рішенням також спростовані посилання ДП “Хумана піпл ту піпл Україна” на лист Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району міста Києва № 2212 від 19.06.2007 р. та експертний висновок протипожежного стану об’єкту № 232/9/Д від 18.06.2009 р., складений Відділом з питань наглядово-профілактичної діяльності Святошинського району міста Києва, які нібито підтверджують неможливість використання орендованого приміщення в якості магазину.
Таким чином, рішенням суду від 07.09.2009 р. встановлений факт можливості використання приміщень за адресою: АДРЕСА_3 і якості магазину, що відповідно до ст. 35 ГПК України не потребує додаткового доведення.
Будь-яких додаткових доказів протиправної поведінки орендодавця, яка перешкоджала орендарю користуватися орендованим приміщенням, або наявності інших обставин що перешкоджали використовувати його за призначенням, позивач, всупереч ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надав.
Позивачем (відповідач за зустрічним позовом) в спростування зазначених стверджень орендаря додатково надані лист в.о. головного державного санітарного лікаря Святошинського району міста Києва № 1984 від 12.11.2009 р. та начальнику Відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Святошинського району міста Києва № 9/2258 від 06.11.2009 р.
Таким чином, посилання позивача (відповідач за зустрічним позовом) на те що орендна плата не повинна стягуватися з нього відповідно до положень ч. 6 ст.762 ЦК України, господарський суд вважає необґрунтованим.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Аналогічні положення містяться і в ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) наполягає на стягненні з орендаря орендної плати за 10 місяців - з лютого 2010 р. по листопад 2010 р. включно, тобто у період строку дії договору оренди (п. 5.1.).
Відповідно до п. 3.1. договору оренди, в редакції угоди № 2 від 01.02.2009 р., вартість щомісячної орендної плати за користування орендованим приміщенням з 01.02.2009 р. становить 43000,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, обов’язок підтвердити поданими доказами належне виконання договірних зобов’язань по сплаті орендної плати покладений на орендаря.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) визнав факт несплати ним орендної плати за вказаний період, посилаючись на відсутність правових підстав для такої сплати. Вказані посилання позивача були визнані судом безпідставними про що зазначалося вище.
Тобто, позивач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов’язань за договором оренди від 25.12.2007 р. щодо сплати орендних платежів за період з лютого 2010 р. по листопад 2010 р., не надав.
Наявні в справі акти надання послуг по оренді нежитлового приміщення не стосуються періоду, за який обраховані позовні вимоги орендодавця, і не можуть слугувати доказом сплати орендної плати за цей період.
Таким чином, вимога про стягнення з ДП “Хумана піпл ту піпл Україна” заборгованості по орендній платі в сумі 430 000,00 грн. за період з лютого 2010 р. по листопад 2010 р. включно, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За порушення договору оренди відповідач (позивач за зустрічним позовом) також наполягає на стягненні 35 381,35 грн. –пені та 6 484,58 грн. –відсотків річних.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання забезпечується пенею, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 4.1. договору оренди за прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті орендної плати, орендар сплачує пеню у розмірі 1 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума пені обрахована відповідачем відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за шість місяців прострочення, окремо по кожному орендному платежу. Наведений відповідачем (позивач за зустрічним позовом) розрахунок суми пені та річних відсотків діючому законодавству відповідає. ДП “Хумана піпл ту піпл Україна” не надало контррозрахунок штрафних санкцій або будь-яких інших доказів, які спростовують зазначену вимогу відповідача, а також підтвердження сплати спірної суми в добровільному порядку. Відтак, вимоги про стягнення пені та відсотків річних. також є обґрунтованими.
Таким чином, господарський суд м. Києва дійшов висновку що зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Дочірнього підприємства «Хумана піпл ту піпл Україна»471 865,93 грн., в тому числі 430 000,00 грн. –заборгованості по орендній платі, 35 381,35 –пені та 6 484,58 грн. –відсотків річних, є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, господарські витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній сумі позовних вимог. На користь відповідача (позивач за зустрічним позовом) підлягають стягненню витрати по сплаті держмита за подачу зустрічного позову, апеляційної та касаційної скарг, заяви про збільшення позовних вимог на загальну суму 8 374,43 грн. (3 655,77 грн. + 1 827,89 грн. + 1 827,89 грн. + 1 062,89 грн. в сумі) та 232,93 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, –
в и р і ш и в :
1. У задоволенні первісного позову Дочірнього підприємства “Хумана піпл ту піпл Україна” про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 167 602,14 грн. безпідставно отриманих грошових коштів відмовити повністю.
2. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Дочірнього підприємства «Хумана піпл ту піпл Україна»430 000,00 грн. –заборгованості по орендній платі, 35 381,35 – пені та 6 484,58 грн. –відсотків річних, задовольнити повністю.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства “Хумана піпл ту піпл Україна” (юридична адреса 01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21, фактичне місцезнаходження м. Київ, вул. Р.Окіпної,4-а, оф.165, код ЄДРПОУ 32309853), з рах. НОМЕР_1 в ВАТ “Райфйзен Банк Аваль” м. Києва, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03162, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, рах. НОМЕР_3 в АКБ “Правекс-Банк” м. Київ) 430 000,00 (чотириста тридцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості по орендній платі, 35 381, 35 (тридцять п’ять тисяч триста вісімдесят одну) грн. 35 коп. – пені, 6 484,58 (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 58 коп. –відсотків річних, 8 374,43 (вісім тисяч триста сімдесят чотире) грн. 43 коп. –витрат по сплаті державного мита та 232,93 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 11.07.2011р.