Судове рішення #17428500

03.08.2011


Справа № 22ц –3277/11р.                                                                     Головуючий в І інстанції:   Стамбула Н.В.

Категорія                                                                                                Доповідач:                            Вадзінський П.О.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      03 серпня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:

                  Головуючого:                                                           Капітан І.А.

                  Суддів:                                                                      Вадзінського П.О.,

                                                                                                     Колісниченка А.Г.

                

                 при секретарі                                                             Ільченко К.П.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 27 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, що заявляє самостійні вимоги –ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2008 року позивач звернулася до суду із зазначеними позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй належить 1\3 частини АДРЕСА_1. За вказаною адресою вона зареєстрована з 27 листопада 1992 року. Однак після розірвання шлюбу з відповідачем вона не має можливості проживати за місцем своєї реєстрації, оскільки ОСОБА_2 перешкоджає увійти до квартири, змінив замки від вхідних дверей, тобто чинить перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належним їй майном. Крім того, вважає, що діями відповідача їй заподіяно значну моральну шкоду, оскільки вона не має іншого житла і змушена проживати у своїх батьків в двокімнатній квартирі разом ще з п’ятьма членами родини. В результаті пережитого стресу в неї з’явилися головні болі, погіршився сон, збільшилася нервова збудливість, з’явився страх перед майбутнім. Просила суд вселити її до квартири АДРЕСА_1, зобов’язати відповідача не чинити перешкод у користуванні квартирою, визначити порядок користування спірною квартирою та стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 2000 гривень (за отримання юридичної допомоги), а також 10000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В квітні 2009 року до суду звернулася ОСОБА_4, посилаючись на те, що їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 серпня 1993 року належить 1\3 частини АДРЕСА_1. За вказаною адресою вона зареєстрована з 27 листопада 1992 року. Однак після розірвання шлюбу її батьків вона не має можливості мешкати в сумісній квартирі, оскільки ОСОБА_2 змінив замки від вхідних дверей, не надавши їй ключі від квартири. Оскільки іншого житла у неї немає, просила вселити її до квартири АДРЕСА_1, зобов’язати відповідача не чинити перешкод у користуванні квартирою та визначити порядок користування спірною квартирою.

В ході розгляду справи позивачка та третя особа, що заявляє самостійні вимоги, уточнили свої позовні вимоги  у зв’язку з тим, що спірна квартира є неподільною.

Позивач ОСОБА_3 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що згідно висновку № 172 від 28 серпня 2009 року складає 33045 гривень 33 копійок, а також моральну шкоду в сумі 10000 гривень, витрати за отримання юридичних послуг у сумі 2000 гривень та судові витрати.

Третя особа, що заявляє самостійні вимоги, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що згідно висновку № 172 від 28 серпня 2009 року складає 33045 гривень 33 копійок та судові витрати.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в сумі 33045 гривень 33 копійок, моральну шкоду в сумі 2000 гривень, кошти за отримання юридичної допомоги в сумі 2000 гривень, за оплачений судовий збір в сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в сумі 33045 гривень 33 копійок, за сплачений судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 гривень 50 копійок.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального прав.

          В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_5 вказує на безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з’явилися у судове засідання,  дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не  підлягає з наступних підстав.

З матеріалів  справи  вбачається  та судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом № 2027 про право власності на житло від 11 серпня 1983 р. /а.с.9/. таким чином, кожному з них належить по 1/3 частини вказаної квартири.

11 жовтня 2005 року між сторонами у справі було розірвано шлюб.

Між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з одною сторони та відповідачем у справі з іншої сторони існує спір стосовно користування вказаною квартирою. ОСОБА_2  зареєстрований у цій квартирі, проживає в ній разом із новою родиною, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доступу до житла не мають, оскільки відповідач перешкоджає у користуванні нею.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 172 від 28 серпня 2009 року виділ в натурі належних позивачці та третій особі  часток у спірній квартири технічно не можливий, а ринкова вартість1/3 частки вказаної квартири становить 33045 гривень 33 копійок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частині друга ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної вартості його частки.

З урахуванням викладених обставин спору, зокрема перешкодами з боку відповідача у користуванні позивачкою та третьою особою спірною квартирою, відсутності можливості її поділу та визначення порядку користування (квартира є однокімнатною), наведених  вимог закону, суд обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд, ухваливши рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вартості належної кожній з них частини спірної квартири, не вирішив питання про перехід до нього права власності на ці частини квартири, є безпідставними, оскільки за змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи виключно в межах заявлених сторонами вимог, а, як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляла вимогу про перехід права власності на частини спірної квартири від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до відповідача у зв’язку з виплатою їх вартості, що не позбавляє ОСОБА_2 у майбутньому звернутися до суду з таким позовом.

Доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача судом про час і місце судового засідання, до уваги колегією суддів не приймаються згідно ч.3 ст.309 ЦПК України, оскільки зазначена апелянтом обставина не призвела до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому підстав до його скасування чи зміни не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

  

                                                          У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.  

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.

    

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація