Справа № 2-382/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 червня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 року ПАТ «СГ «ТАС»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.08.2007 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/-21/НОМЕР_1, предметом якого є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2.

29.11.2007 в м. Києві по вул. П.Лумумби, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2  та автомобіля Пежо, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1

Позивач на виконання умов договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 6 678, 81 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 6 678, 81 грн., а також понесені ним судові витрати.

Ухвалою від 31.03.2011 судом за клопотанням представника позивача, на підставі                ст. 33 ЦПК України,  до участі у справі, як співвідповідача, залучено АСТ «Вексель», оскільки ним була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача.

Ухвалою від 24.06.2011 провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Страхова група «ТАС»до АСТ «Вексель»по стягнення коштів  в порядку регресу закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.  

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Відповідач позов визнав лише в частині відшкодування шкоди в розмірі франшизи в сумі 510 грн. В іншій частині проти позову заперечував, посилаючись на те, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована АСТ «Вексель».  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 06.08.2007 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування  наземного транспорту №ДСНТ/-21/НОМЕР_1, предметом якого є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2  (а.с. 5-12).

29.11.2007 в м. Києві по вул. П.Лумумби, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2  та автомобіля Пежо, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, що підтверджується довідкою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 48)

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 28.12.2007 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 68 грн. (а.с.82).

Судом встановлено, що на підставі Звіту №4304 про вартість матеріального збитку завданого власнику ТЗ від 10.01.2008 (а.с. 22-39), заяв ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування від 28.12.2007 та від 23.01.2008 (а.с. 49, 50), страхового акту від 25.01.2008 (а.с. 52-53) та на виконання умов договору добровільного страхування  наземного транспорту №ДСНТ/-21/НОМЕР_1 від 06.08.2007 позивачем було виплачено страхувальнику 6 678, 81 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 331 від 25.01.2008 (а.с. 54) та реєстром №10 одержувачів коштів в установах КФ ВАТ «Електорн Банк»(а.с. 55).

За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України також передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт виплати позивачем страхового відшкодування, внаслідок чого він має право зворотної вимоги.

Судом встановлено, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована АСТ «Вексель», про що свідчить поліс № ВВ/3453186 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.09.2007 по 14.09.2008 (а.с. 105).

            Пунктом 22.1. ст. 22. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

            Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати                 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

           З полісу  № ВВ/3453186 вбачається, що франшиза складає 510 грн.

            Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір франшизи в сумі 510 грн.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача  на користь позивача, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 51 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 979, 993, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 510 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»судовий збір у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Головуючий