Справа № 2-3770/11

УХВАЛА

"19" серпня 2011 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого           судді Волкова С.  Я.

при секретарі           Топал А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києва клопотання відповідача ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція” про закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач АБ “Банк регіонального розвитку” звернувся до суду із позовом до ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, ОСОБА_1, третьої особи: ОСОБА_2, просить визнати недійсними прилюдні торги з реалізації кв.АДРЕСА_1, визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів, акт про проведені прилюдних торгів та визнати недійсним свідоцтво про право власності. В обґрунтування своїх вимог позивач АБ “Банк регіонального розвитку” посилається, що відповідачі ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, не зважаючи на прямо порушення Закону України “Про іпотеку” та без наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, провели прилюдні торги та реалізували квартиру, в результаті чого не було дотримано визначеного наведеним Законом порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, крім того, копії протоколу проведення торгів не було надіслано банку.

В судовому засіданні представник відповідача ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція” Кривенко О.А. подав заяву про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що  набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене або постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи за позовом АБ “Банк регіонального розвитку”, рішення Печерського районного суду м. Києва від  1.10.2010 р. у цивільній справі №2-6635/10 за позовом ОСОБА_2 до ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, ОСОБА_1, треті особи: АБ “Банк регіонального розвитку”, Орган опіки та піклування Печерського районної у м. Києві держадміністрації, про визнання недійсними прилюдних торгів нерухомого майна, протоколу проведення прилюдних торгів та акту про проведення прилюдних торгів, яке набуло чинності та яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, враховує, що суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, виходив з того, що торги були проведені без порушень Закону України “Про виконавче провадження”, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України №68/5 від 27.10.1999 р., та з ухвали Апеляційного суду м. Києва від  28.04.2011 р. за наслідками розгляду апеляційної скарги представника позивача вбачається, що доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвали нове, яким позов задовольнити з підстав того, що предметом прилюдних торгів було майно, яке знаходиться в іпотеці, і правовий режим нерухомого майна не змінювався, а тому підставою для реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах повинно бути відповідне рішення суду про звернення стягнення на майно, суд не прийняв до уваги, посилаючись на те, що позивачем обрано спосіб захисту своїх інтересів шляхом стягнення заборгованості по кредитному договору, а не шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до Закону України “Про іпотеку”, тому проведення прилюдних торгів відбувалося в порядку виконання судового рішення та у відповідності до Закону України “Про виконавче провадження”, отже правочин щодо переходу права власності до ОСОБА_1 на кв.АДРЕСА_1, яка була нею придбана з прилюдних торгів, проведених в порядку виконання рішення суду, що раніше належала боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_2, визнано законним, тобто набрало законної сили рішення суду, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому знаходить заяву представника відповідача обґрунтованою, провадження у справі слід закрити. Суд також вбачає, що позивач АБ “Банк регіонального розвитку” приймав участь у справі №2-6635/10 в якості третьої особи без самостійних вимог та відповідно до ст.35 ЦПК України мав процесуальні права і обов’язки, встановлені ст.27 цього Кодексу, зокрема, щодо оскарження рішення, надання пояснень з предмету спору та подачі усіх наявних доказів в обґрунтування свої пояснень, таким чином, мета участі у цивільному процесі банку була, використовуючи процесуальні засоби, впливати на результат розгляду спору між позивачем та відповідачем для недопущення ухвалення несприятливого для себе рішення, тобто у першу чергу, банк як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, захищав власні інтереси. Надані докази свідчать про те, що банк в свою чергу при розгляді цивільної справи №2-6635/10 у суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції, своїми правами не скористався та обов’язків не виконував, рішень не оскаржував.

Дійсно, в позовні заяві позивач АБ “Банк регіонального розвитку” просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 7.05.2010 р., посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за №809, при цьому суд вбачає, що наслідком визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту про проведення прилюдних торгів є у тому числі і визнання недійсним свідоцтва про право власності на це майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205,206,209,210 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом АБ “Банк регіонального розвитку” до ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсними: прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності -  закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: