ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2011 р. Справа № 5024/614/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівХрипуна О.О. (доповідач),
Жукової Л.В.
Розглянувши
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову
та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011
господарського суду Херсонської області від 15.04.2011
у справі
господарського суду№ 5024/614/2011
Херсонської області
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок"
до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок"
пробанкрутство
за участю представників
скаржника ОСОБА_2, ОСОБА_3,
боржникаХарченко Д.М.,
арбітражний керуючий Пирожок Є.В.,
кредитора ОСОБА_4ОСОБА_5
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.04.2011 (суддя Сулімовська М.Б.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 (головуючий Воронюк О.Л., судді Єрмілов Г.А., Лашин В.В.), у справі № 5024/614/2011 відповідно до приписів ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відкрито процедуру санації боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шуменський ринок" - строком на 6 місяців, призначено керуючим санацією керівника боржника Кравченка Дмитра Олександровича та розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пирожка Євгена Віталійовича, зобов’язано керуючого санацією Кравченка Д.О. разом з розпорядником майна Пирожком Є.В. відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглянути грошові вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомити кожного кредитора про результати розгляду заяв та господарський суд та надати реєстр вимог кредиторів на розгляд до суду.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані постанову та ухвалу скасувати в частині призначення розпорядником майна Пирожка Євгена Віталійовича та керуючого санацією боржника Кравченка Дмитра Олександровича, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ТОВ "Шуменський ринок" не погоджуючись з доводами, викладеними в касаційній скарзі, просить суд відмовити в задоволені касаційної скарги ОСОБА_1., залишивши без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.04.2011.
Розпорядник майна боржника Пирожок Є.В., не погоджуючись з доводами, викладеними в касаційній скарзі, просить суд відмовити в задоволені касаційної скарги ОСОБА_1., залишивши без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.04.2011.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:
- за наявності рішення органу, до повноваження якого, згідно з законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до повноваження якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;
- за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника боржника.
Для проведення санації боржника його керівником керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.
У підготовчому засіданні суд остаточно з’ясовує наявність всіх необхідних підстав, для порушення справи, перевіряє наявність ознак неплатоспроможності боржника, визначає розмір боргу кредитора (кредиторів) та з'ясовує безспірність цих вимог.
Виходячи з приписів ч. 1, 2 ст. 13 цього Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Втім, остаточне рішення щодо вибору кандидатури розпорядника майна та його призначання приймає суд.
За приписами ч. 3 та ч. 14 ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з керуючим санацією боржника діє відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, й розпорядник майна боржника.
Частиною 2 ст. 53 цього Закону передбачено, що до заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна .
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство боржник запропонував призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича, а керуючим санацією –керівника боржника Кравченка Дмитра Олександровича.
Кредитори ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заявами погодили план санації та надали згоду на призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича, а керуючим санацією –керівника боржника Кравченка Дмитра Олександровича.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції з'ясував всі питання щодо загальної суми заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, встановивши, що загальна сума вимог вищезазначених кредиторів перевищує п’ятдесят відсотків заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку.
Однак, такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.
Згідно з ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредиторська заборгованість боржника повинна підтверджуватись даними його бухгалтерського обліку.
Боржник у поданій заяві зазначає, що його кредиторська заборгованість, строк виконання якої настав, складає 2 127 830,58 грн.
За правилами статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку складається баланс та звіт про фінансові результати, які є складовою частиною фінансової звітності підприємства.
Отже, документами фінансової звітності є баланс та звіт про фінансові результати боржника.
Проте поза увагою судів залишилось те, що заборгованість, вказана боржником в заяві про порушення справи про банкрутство, не співпадає з даними документів його фінансової звітності.
Так, згідно з наявним у справі балансом підприємства станом на 31.12.2010 загальна поточна заборгованість боржника складала 46 600 грн., у тому числі кредиторська заборгованість - 17 500 грн., що не було предметом дослідження судів попередніх інстанцій.
Інші документи бухгалтерського обліку на підтвердження кредиторської заборгованості, зазначеної у заяві про порушення справи про банкрутство, у справі відсутні.
Суди не дослідили також дані бухгалтерського обліку боржника станом на час винесення спірної ухвали.
Більше того, заборгованість боржника лише перед кредитором ОСОБА_1, яка не погоджувала призначення розпорядника майна та керуючого санацією, перевищувала загальну суму кредиторської заборгованості згідно з даними наявних у справі документів бухгалтерського обліку боржника.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу односторонньо, не з’ясували дійсні права і обов’язки сторін, не перевірили усі обставини, що мають значення для справи, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, місцевий та апеляційний суди не дослідили обставин щодо загального розміру заборгованості та частки заборгованості на користь ОСОБА_1 за даними бухгалтерського обліку боржника, пославшись на те, що основна заборгованість виникла на початку 2011 року (І квартал), а баланс на І квартал 2011 року боржником ще не складено.
Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Викладення у судовому акті лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суди обох інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів, всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не дослідили повно і всебічно всі обставини справи, чим порушили принцип змагальності, згідно з яким господарський суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і, відповідно, правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Тому ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на розгляд до господарського суду Херсонської області.
При розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.04.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 у справі № 5024/614/2011 скасувати.
Справу направити на розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддяС.В.Мирошниченко
СуддіО.О.Хрипун
Л.В.Жукова