Справа  №2-254/2011          

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 лютого 2011 року                                                                          м. Запоріжжя

Комунарський районний суд у складі:                      головуючого судді - Холода Р.С.

                                                                                      при секретарі - Родніковій Ю.О.,                 

за участі представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Шоста державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно, суд -,

                                             В С Т А Н О В И В : 

 Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Шоста державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, про встановлення факту реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове                          майно, вказавши, що він є рідним сином своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина за законом на частку в квартирі АДРЕСА_1. Вказана квартира належить відповідачам, матері та батькові позивача на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 01.03.1995 року виданого Виконавчим комітетом Комунарської районної Ради народних депутатів. Після смерті батька позивач у передбачений законом строк звернувся до нотаріальної контори, окрім нього до нотаріальної контори ніхто не звернувся, однак, ОСОБА_6 дружина померлого спадщину прийняла фактично шляхом спільно проживання з батьком за однією адресою. Відповідачі сини померлого до нотконтори не звернулися, спільно з батьком на день його смерті не проживали за однією адресою, а мешкали за іншою адресою, тому спадщину, яка відкрилася після смерті батька прийняли позивач та його мати –ОСОБА_6 у рівних частках на кожного, тобто по 1\8 частки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивача –ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина за законом у вигляді 1\4 частки квартири АДРЕСА_1 належній їй на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 01.03.1995 року та 1\8 частки вказаної квартири, яку мати успадкувала після смерті батька ОСОБА_5, тобто всього 3\8 частки вказаної квартири, але не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину бо померла. Заповіту мати не залишала, тому спадщина відкрилася за законом. Позивач у передбачений законом строк звернувся до нотаріальної контори. Відповідачі по справі –сини померлої відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача шляхом подачі заяв про відмову від спадщини до державної нотаріальної контори. Під час звернення позивача до нотаріальної контори нотаріус запропонувала надати йому копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу батьків та інші документи. Одразу з’ясувалося, що свідоцтво про реєстрацію шлюбу батьків не збереглося, тому позивач не має змоги довести, що батьки перебували в шлюбі, у зв’язку з чим позивачу запропоновано звернутися до суду.

Крім того, позивач має перешкоду в оформленні спадщини через нотаріальну контору, оскільки після смерті батька,  згідно довідки з місця проживання, на день смерті батька –ОСОБА_5, були зареєстрованими з ним за однією адресою: дружина –ОСОБА_6 та відповідачі –ОСОБА_2, ОСОБА_3, хоча останні фактично не проживали разом з померлим за однією адресою, внаслідок чого нотаріус не має можливості видати лише позивачу свідоцтво про право на спадщину після смерті батька. Також в квартирі АДРЕСА_1 є невизначеними частки на кожного з співвласників вказаної квартири. Зазначені обставини змусили позивача звернутися з позовом до суду, який просить суд: встановити факт реєстрації шлюбу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визначити, що доля кожного із співвласників квартири АДРЕСА_1 складає по 1\4 частки на кожного; визнати за ним право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечують проти позовних вимог, стверджують що їх батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі, а також пояснили суду, що на день смерті їх батька –ОСОБА_5 вони разом з ним не проживали за однією адресою.

Представник третьої особи –Шостої державної нотаріальної контори м. Запоріжжя в судове засідання не з'явився, але на адресу суду надіслали повідомлення, що прийняти участь у розгляді справи немає можливості та просять справу розглянути без них. Заперечення до позовної заяви відсутні.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 16.08.2007 року виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, встановлено факт смерті ОСОБА_5, що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений актовий запис актовий запис № 5590.

Позивач є  рідним сином своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтвом про народження, котре видане Сталінським бюро ЗАГС м. Запоріжжя від 12.12.1959 року за актовим записом № 3522, НОМЕР_3.

Відповідачі –ОСОБА_2 є  рідним сином своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтвом про народження, котре видане Шевченківським райбюро ЗАГС м. Запоріжжя 01.04.1971 року, актовий запис № 625 НОМЕР_4.

Відповідач –ОСОБА_3 є  рідним сином своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтвом про народження, котре видане Шевченківським райбюро ЗАГС м. Запоріжжя 02.04.1971 року, актовий запис № 626 НОМЕР_5.

Відповідно до довідки з місця проживання, виданої 06.10.2010 року за № 503 вбачається, що на день смерті ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: квартира АДРЕСА_1 –дружина померлого –ОСОБА_6, діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Згідно із свідоцтвом № НОМЕР_1 про право власності на житло від 01.03.1995 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тобто без виділу часток на кожного.

Згідно Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, квартира АДРЕСА_1 була приватизована на 4-х осіб.

Виходячи із аналогії закону, в ст. 8 ЦК України, вважається, що долі кожного із співвласників, є рівними в спільній сумісній власності –ч. 2, ст. 370 ЦК України. Таким чином, якщо квартира приватизована на чотирьох, то кожному із співвласників належить по 1\4 частки в квартирі АДРЕСА_1, тому, після смерті ОСОБА_5 залишилася спадкова частка у вигляді 1\4 частки квартири АДРЕСА_1.

Згідно ч. 2 ст.1223 ЦК України, якщо не було заповіту, тоді право на спадщину за законом одержують спадкоємці першої черги.

Згідно ст. 1258 ЦК України, вказано, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1261 ЦК України, вказано, що в першу чергу право на спадщину за законом мають діти спадкоємця, переживший одного з подружжя та батьки. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину у вигляді 1\4 частини квартири АДРЕСА_1 успадкували позивач –син померлого, котрий прийняв спадщину шляхом звернення у нотаріальну контору та дружина померлого –ОСОБА_6, яка прийняла шляхом спільного проживання за однією адресою з померлим. Відповідачі –ОСОБА_3 та ОСОБА_2 хоча й були зареєстровані за однією адресою на день смерті померлого –ОСОБА_5, однак фактично не проживали, а тому є такими, котрі не прийняли спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в шлюбі. Дані обставини підтверджуються поясненнями відповідачів та наданих позивачем доказів, тому відповідно до ст. 234, ст. 256 ЦПК України, позовні вимоги позивача щодо встановити факт реєстрації шлюбу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно спадкової справи, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори звернувся позивач –ОСОБА_4

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_6 від 25.02.2010 року виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, встановлено факт смерті ОСОБА_6, що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений актовий запис актовий запис № 1490.

Відповідно до довідки з місця проживання виданої 06.10.2010 року за № 504 вбачається, що на день смерті ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: квартира АДРЕСА_1 діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Згідно спадкової справи, котра відкрита після смерті ОСОБА_6, вбачається, що до нотаріальної контор з заявою про прийняття спадщини звернувся позивач, відповідачі –ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовилися від спадщини на користь позивача –ОСОБА_4

Відповідно до відповіді на запит суду наданої від ОП ЗМБТІ від 02.02.2011 року № 1486, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 01.03.1995 року виданого Виконавчим комітетом Комунарської районної Ради народних депутатів –ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Заповіту померла ОСОБА_6 не залишала, тому спадкування відкрилося за законом.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за законом на 3\8 частки  квартири АДРЕСА_1, де 1\4 частка належна померлій на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, а 1\8 частка квартири на підставі прийняття спадщини після смерті свого чоловіка –ОСОБА_5, яку померла не встигла оформити бо померла.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем відповідно до ст. 1261 ЦК України. У передбачений законом строк подав відповідну заяву про прийняття спадщини  після смерті матері –ОСОБА_6, тому на підставі ст. 1261, 1269, 1270 ЦК України прийняв спадщину та набув права власності на 3\8 частини квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.  

Після смерті ОСОБА_5 спадщину у вигляді 1\4 частини квартири АДРЕСА_1 успадкували: позивач –син померлого, котрий прийняв спадщину шляхом звернення у нотаріальну контору та дружина померлого –ОСОБА_6, яка прийняла шляхом спільного проживання за однією адресою з померлим. Відповідачі –ОСОБА_3 та ОСОБА_2 хоча й були зареєстровані за однією адресою на день смерті померлого –ОСОБА_5, однак фактично не проживали, а тому є такими, котрі не прийняли спадщину.

Таким чином, на підставі викладених фактів та наданих доказів, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на спадкове майно у вигляді 1\2 частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 зі змінами, реєстрація прав власності на нерухоме майно –це внесення запису до Реєстру прав власності у зв”язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об”єктів нерухомого майна, на підставі  правовстановлюючих документів.

Згідно п.10 Додатку 1 до п.2.1. даного Положення, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об”єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права  власності на об”єкти нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 370, 1216, 1217, 1221, 1222, 1223, 1258, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 234, 256 ЦПК України , суд,-

                                                                В  И  Р  І  Ш  И  В :  

Позовні вимоги  задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт реєстрації шлюбу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Визначити, що доля кожного із співвласників - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 складає по 1\4 частки на кожного.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний  суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                Р.С. Холод