Справа  № 2-462/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 серпня 2011 року                       Шаргородський районний суд Вінницької області  

в складі: головуючого судді –  Славінської Н.Л.

при секретарі                              Бабиній І.Д.

          розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

8.08.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому зазначила, що вона перебуває в зареєстрованому  шлюбі з відповідачем з 6.08.1995 року. Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу звернення її до суду і до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, чим ставить сім’ю у скрутне матеріальне становище.

В попередньому судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, посилаючись на ті самі обставини, що і в позовній заяві. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки  від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу звернення її з позовом до суду і до досягнення дітьми повноліття. Не заперечує, щоб рішення по справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що подала суду письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позов визнав, згоден сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно. Не заперечує, щоб рішення по справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що подав суду письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посилання на визнання позову  без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 6 п. 11 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», за змістом частини ч. 4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.  

Вирішуючи спір суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 6.08.1995 року (а.с.5).

Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7), батьком яких в свідоцтві про народження зазначений відповідач.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, чим ставить сім’ю в скрутне матеріальне становище, хоча працездатний, працевлаштований і може надавати допомогу на утримання дітей (а.с.8). Діти знаходяться на   утриманні матері (а.с.8).

Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.180 – 183,191 СК України, відповідно до яких батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У разі ухилення батьків від утримання дитини, кошти на  утримання дитини (аліменти) присуджуються судом у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.  Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Оскільки право позивачки та її неповнолітніх дітей на утримання  дітей з боку батька порушено, то воно підлягає судовому захисту, а позов – задоволенню.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на утримання дітей:    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3  частки від його заробітку (доходу), але не менше соціальної гарантії, встановленої державою, - мінімального розміру аліментів на одну дитину – не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. При цьому суд виходить також із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батька якраз і забезпечить надійний захист інтересів дітей і звільнить позивачку та відповідача в наступному від повторного звернення до суду із позовом про зміну розміру аліментів у разі збільшення чи зменшення розміру заробітку (доходу) платника аліментів і таким чином забезпечить отримання дітьми надійного стабільного  матеріального утримання з боку батька.

Підлягає стягненню з відповідача в дохід держави державне мито в сумі 51 грн. відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Відповідно до ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Керуючись ст.ст.  10,11,60,212-215, 130, 174,81,88 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

 Позов  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,  жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 8.08.2011 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя