Справа № 2-631/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

15  липня 2011 року

                                 Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого –судді Шершак  М.І.

                                                            при секретарі -  Українець  Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом   ОСОБА_1  до  АКБ  „Форум”  Сумської  філії АКБ  Форум,  про   визнання договору  недійсним-      

                                                                  ВСТАНОВИВ:

       Позивач  остаточно  уточнивши  свої  вимоги мотивує   тим,  що  відповідно до  укладеного  кредитного договору  №0248\07\17  СL  від 20.12.2007  року,  та  додаткової  угоди   від 25.08.2009  року позивач  отримав  кредит  в  сумі  245000,00  доларів  США  під 13,57 %  річних  до 19.12.2024  року .  Під  час  укладення  договору  він  дізнався  про порушення  його  прав,   в частині не  досягнення усіх  суттєвих  умов  договору,  також  зазначає,  що  банк  не  мав  права надавати  кредит в  іноземній  валюті, сторони поставлені не  в  рівні умови, також банком порушуються вимоги з  приводу  зміни  курсу  валюти, також в договорі  відсутня  відповідальність банку.

      Представник  відповідача  вимоги не  визнав  зазначає,  що при  укладенні договору з  позивачем  ОСОБА_1,  дотримані  всі вимоги  закону, ствердження позивача  голослівні  просить суд  відмовити в  задоволенні вимог.                   

       Суд, заслухавши сторони по  справі  ,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позов    позови не  підлягає  задоволенню  згідно  наступного:

          Як  було встановлено  під час судового  засідання,  що відповідно до  укладеного  кредитного договору  №0248\07\17  СL  від 20.12.2007  року,  та  додаткової  угоди   від 25.08.2009  року позивач ОСОБА_1 отримав  кредит  в  сумі  245000,00  доларів  США  під 13,57 %  річних  до 19.12.2024  року .   Відповідно до умов договору відповідач мав щомісячно частками сплачувати кредит та відсотки за користування ним. Однак відповідач перестав виконувати умови кредитного договору,  порушувати графік  погашення  кредиту,  зазначені  судом обставини  у  судовому засіданні   підтверджуються письмовими доказами :  копіями  кредитного  договору  а.с. а.с. 4-6, копією графіку погашення  за  кредитним договором.с.а.с.7-8, копією  додаткових  угод  і  графіком  погашення   а.с.а.с.9-12.    

В порушення вимог розділу 3  Договору відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору і припинив внесення щомісячних платежів за кредитом та відсотках за користуванням ним.

Відповідно до п.4, Договору між сторонами позивач має право стягувати  заборгованість за кредитом, відсотками та штрафні санкції у випадку невиконання відповідачем   умов  договору.  

Правовідносини, що склалися між сторонами є договірними і врегульовані кредитним договором  №0248\07\17  СL  від 20.12.2007  року ст. ст. 526, 530, 536, 1054 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526, 530, 1049 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а тому суд вважає що позивач  зобов’язаний   виконувати умови  договору Відповідно    до   вимог  ст. 60  ЦПК України позивач і  його  адвокат  не надали  жодного переконливого доказу  на  обгрунтування  своїх вимог. Згідно статей 526, 27, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

 Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України. Доводи, які наводяться позивачем в обґрунтування заявленого позову щодо незаконності використання іноземної валюти при здійсненні кредитної операції, як засобу платежу, та необхідності наявності індивідуальної ліцензії для здійснення подібного роду операцій є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Частиною 2 статті 192 Цивільного кодексу України , встановлена можливість використання іноземної валюти, як засобу платежу у випадках і в порядку встановлених законом. Нормою частини 3 статті 533 ЦК України також передбачена можливість використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків, у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.Таким чином, чинне законодавство України допускає можливість використання іноземної валюти у договірних зобов’язаннях. Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»однією з банківських операцій є розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. При цьому, згідно ст. 2 цього ж Закону, кошти –це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Отже, надання кредитів в іноземній валюті прямо передбачено нормами законодавства, що регулює банківську діяльність.

Цивільним кодексом України відносини в сфері кредитування регулюються спеціальними нормами параграфу 1, 2 Глави 71 , а саме статтею 1054 ЦК України, відповідно до якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа , кредитодавець, зобов'язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стосовно необхідності наявності індивідуальної ліцензії при наданні кредитів в іноземній валюті, то на сьогоднішній день надання банківськими установами кредитів в іноземній валюті є правомірним за умови отримання банком банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України генеральної ліцензії у відповідності до Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій затверджено Постановою правління НБУ від 17 липня 2001 року N 275). При цьому чинне законодавство України не містить імперативних норм стосовно обов’язковості отримання індивідуальної ліцензії при здійсненні кредитування в іноземній валюті.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

При цьому відповідно до п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до переліку операцій, які потребують індивідуальної ліцензії відноситься в тому числі: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Суд  вважає, що вказаним нормативно-правовим актом передбачено необхідність отримання індивідуальної ліцензії при здійсненні кредитних операцій між резидентами виключно в тих випадках, коли терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

В той же час, позивач у своєму позові не наводить доказів того, що сума та строк отриманого ним кредиту, які були визначені укладеним між сторонами по справі кредитним договором  №0248\07\17  СL  від 20.12.2007  року, віднесено чинним законодавством до тих випадків кредитування в іноземній валюті, які потребують отримання індивідуальної ліцензії.

При цьому, згідно до листа Національного банку України від 07.12.2009 року за № 13-210/7871-22612: «На сьогоднішній день законодавець не визначив межі термінів і сум надання, одержання кредитів в іноземній валюті. Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії».

Відповідно до п. 2.1. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затверджено Постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року N 275, на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати, в тому числі, операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Пунктом 2.3. цього ж Положення передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати, в тому числі операції з валютними цінностями.

 АКБ „Форум”,  отримало Банківську ліцензію  на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Банком було отримано дозвіл на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з додатком, відповідно до якого до переліку операцій, які може здійснювати АКБ „Форум”,  є операції з валютними цінностями.

Таким чином, АКБ „Форум”,  має необхідний обсяг повноважень для здійснення кредитування в іноземній валюті, використання якої при здійсненні кредитних операцій в кредитних зобов’язаннях передбачено чинним законодавством. Тому, посилання на дані обставини, як на підставу позову, з боку Позивача повністю спростовуються, як такі, що не мають правового обґрунтування та не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того суд  вважає  необхідним зазначити, що при отриманні кредиту від банку в іноземній валюті позивач не висловлював жодних заперечень. Більше того, саме за ініціативою позивача, як позичальника, що була висловлена в заяві-анкеті, поданій до банку, долари  США було узгоджено сторонами як валюту кредиту, що найшло своє відображення в укладеному кредитному  договорі.

Стосовно посилання позивача на порушення принципу рівності сторін договору, то такі посилання є безпідставними, оскільки Банк та ОСОБА_1, як учасники цивільного обороту, є рівноправними суб’єктами один відносно одного між ними відсутні відносини підпорядкування. ОСОБА_1 за власною волею звернувся до Банку з проханням про надання кредиту, був ознайомлений з положеннями кредитного договору та своїм підписом засвідчив свою згоду з його умовами. При укладенні кредитного договору позивач жодним чином не висловлював свою не згоду з його положеннями.

Відсутність в договорі відповідальності для Банку не може розглядатися як порушення принципу рівності сторін, що створює істотний дисбаланс прав та обов’язків на шкоду споживачу. Встановлення в кредитному договорі відповідальності для позичальника без передбачення відповідальності для Банку обумовлено тим, що після надання останнім кредитних коштів лише для кредитора Банку існує ризик невиконання позичальником своїх зобов’язань перед ним та неповернення належних йому коштів. При цьому, відповідно до ст. ч. 3 ст. 14 ЦК України виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальності, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

В своєму позові  ОСОБА_1, не вказує на те, яким чином відсутність передбаченої в договорі відповідальності для Банку на даний момент порушує його права та інтереси.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ст. 627 ЦК України. В  зв’язку  з чим суд  вважає,  що   відсутні правові  підстави  для  задоволення  позову  ОСОБА_1

Керуючись Договором між сторонами від  20.12.2007  року, ст. ст. 526, 530, 536, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215-224 ЦПК України, суд –

                                                            ВИРІШИВ:

          В  задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_1  до  АКБ  „Форум”  Сумської  філії АКБ  Форум,  про   визнання договору  не дійсним,   відмовити за  не обгрунтованістю  вимог.          

Рішення  суду  підлягає  апеляційному оскарженню.

          Апеляційна скарга на рішення суду особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати з цивільних справ апеляційного  суду  Сумської області  через  Зарічний  райсуд  м.  Суми  на  протязі 10 днів після проголошення  рішення  суду  і в  порядку  передбаченому  ст.294 ЦПК України.

       СУДДЯ                                                                                     М.І. Шершак