ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  35/150

03.08.06

За позовом   Державного підприємства «ЖИТЛОІНБУД»при Управлінні державної охорони України

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМА-плюс"  

про                стягнення  9 514,46 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача      Стадний Д.С. - предст. за довір. №49-05/06 від 12.05.2006р.  

Від відповідача  не з’явились

В судовому засіданні 03.08.2006 року за згодою представника позивача на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

                         

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 514,46 грн., що утворилась внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за позадоговірною поставкою товарів, та просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив обумовлену суму вартості поставленого товару згідно асортименту, погодженому Сторонами, в загальному розмірі 9 514,46 грн.    

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2006 року порушено провадження у справі №35/150, розгляд справи призначений на 03.08.2006 року.

          В судовому засіданні 03.08.2006р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2006р. про порушення провадження у справі №35/150 надав витребувані судом документи, підтримав позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за позадоговірною поставкою товарів.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної судової справи, проте ні відзиву на позовну заяву, ні інших витребуваних судом доказів не надав, своїх уповноважених представників до суду не направив, про поважність причин не з’явлення не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97. № 02-5/289 “Про деякі  питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

Позивачем було здійснено позадоговірну поставку товару (бетону) відповідачу на загальну суму 22 486,46 грн., що підтверджується наступними документами:

-          довіреністю на отримання товару №866453;

-          видатковою накладною №ЖИ-105 від 30.05.2003 року на суму 24 865,34 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 144,22 грн.);

-          накладною на коригування ціни №ЖИ-акт1/105 від 26.06.2003 року на суму -2 378,88 грн. (в т.ч. ПДВ –396,48 грн.).

Тобто, позивачем зобов’язання щодо поставки товару виконані належним чином та в повному обсязі, але відповідач своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар не виконав.

03.04.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду №1 про взаємозалік, згідно з якою відповідач частково погасив свою заборгованість перед позивачем у сумі 12 972,00 грн. за рахунок переданих позивачу будівельних матеріалів згідно з видатковими накладними №07/04 від 07.04.2003 року на суму 11 541,00 грн. (в т.ч. ПДВ –1 923,50 грн.) та №РН-0000047 від 14.04.2003 року на суму 1 431,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 238,50 грн.). Решта оплати за поставлений товар відповідачем перерахована не була.

31.03.2006 року між позивачем та відповідачем було складено Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року (копія в матеріалах справи), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 9 514,46 грн.

На день розгляду справи в судовому засіданні, заборгованість відповідача за поставлений товар не сплачена та становить 9 514,46 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 Цивільного  кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за позадоговірною поставкою товару не виконав, суму заборгованості за поставлений товар не сплатив.  

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 9 514,46 грн.

 Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9 514,46 грн. заборгованості за позадоговірною поставкою товару згідно довіреності на отримання товару №866453, видаткової накладної №ЖИ-105 від 30.05.2003 року та накладної на коригування ціни №ЖИ-акт1/105 від 26.06.2003 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 599, 610, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМА-плюс" (02099, м. Київ, вул. А. Барбюса, 5-А, р/р 260093010000885 в АКБ «Трансбанк»в м. Києві, МФО 322896, код ЄДРПОУ 30633607) на користь Державного підприємства «ЖИТЛОІНБУД»при Управлінні державної охорони України (01010, м. Київ, вул. Суворова, 1, р/р 26008301434 в АКБ "Форум" в м. Києві, МФО 322948, код ЄДРПОУ 30860220), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 9 514,46 грн. (дев’ять тисяч п’ятсот чотирнадцять гривень 46 коп.) - заборгованості за позадоговірною поставкою товару згідно довіреності на отримання товару №866453, видаткової накладної №ЖИ-105 від 30.05.2003 року та накладної на коригування ціни №ЖИ-акт1/105 від 26.06.2003 року; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

          4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

            

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення