ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ              

"26" липня 2011 р.                                                                                Справа № 2-а-3471/11

  Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни, -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є дитиною війни і згідно статті 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказує, що він перебуває на обліку у відповідача, як дитина війни, однак йому виплачується соціальна  допомога як дитині війни у розмірі меншому, ніж це встановлено нормою закону, що є порушенням його прав.  

Ухвалою Гусятинського районного суду в справі відкрито скорочене провадження за вимогами в межах строку позовної давності. Від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, об’єктивно оцінивши повідомлені позивачем  обставини, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважаю, що є достатньо підстав для прийняття рішення у справі.   

Як встановлено позивач має статус "Дитини війни" відповідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням  і, згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.   

Законом України про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року №3491-УІ, який набрав чинності 19.06.2011 року, прикінцеві положення доповнено пунктом 4, відповідно до якого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Враховуючи те, що положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, з 01.01.2010 року і по 18 червня 2011 року були чинними, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії та сплатити на користь позивача державну соціальну допомогу за період з 13 січня 2011 року  до виникнення обставин з якими Закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з врахуванням виплачених сум.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  

Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно із ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 ст. 28  мінімального розміру пенсії за віком (ст.9 КАС України).

У відповідності із ч.ч.1 ,2 ст. 8 КАСУ суд, при вирішенні справи керується  принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ч. 2 ст.19 та ч.3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти  на підставі в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією і Законами України. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” доплат до пенсії, як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань, судом до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах  національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Жовнер проти України»). Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина і це є порушенням п. 1 ст. 6, ст.13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод  людини, яка ратифікована Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини –справа «Жовнер проти України»від 29.06.2004 року.

Із врахуванням наведеного,  дійшов до переконання, що в даному випадку має місце порушення прав позивача, що підлягають захисту шляхом  задоволення позовних вимог, а саме слід визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі провести нарахування і виплату  позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, за період з 13 січня 2011 року  до виникнення обставин з якими Закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з врахуванням виплачених сум.    

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 71, 86, 99, 159-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19,22,152 Конституції України,  Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області щодо невиплати позивачу         підвищення до пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” –  протиправними.             

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 13 січня 2011 року до виникнення обставин з якими Закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з врахуванням виплачених сум.      

Стягнути з Державного бюджету України на користь  позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.                     

Постанову суду прийняту в порядку скороченого провадження звернути до негайного виконання.  

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.      

Апеляційна скарга на постанову суду подається Львівському апеляційному адміністративному суду через Гусятинський районний суд протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.  

Суддя:І. О. Лисюк