Справа №2-926/07 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007р.                                                                                               місто Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси,  в складі: Головуючого - судді Малиновського О.М.  при секретарях - Василенко О.В.,  Стоянової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в залі суду № 20,  в місті Одесі,  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про встановлення факту прийняття спадщини,  визнання права власності на спадкове майно,  -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3  13.10.2006р. звернулась до суду з позовними вимогами в яких просила визнати її єдиним спадкоємцем,  після смерті її матері - ОСОБА_4,  померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 році,  визнавши за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1,  який складаються з житлового будинку під літерою "А",  надвірних споруд літери "Б" "В" "Г" "К",  огороджень № 1-4 та мостіння І,  розташованих на земельній ділянці загальною площею 853 кв.м.

Під час розгляду справи,  ОСОБА_3  померла ІНФОРМАЦІЯ_2р.

Ухвалою суду від 26.06.2007р. до участі у справі як правонаступник був залучений син померлої - ОСОБА_1

ОСОБА_1 як правонаступник,  позовні вимоги ОСОБА_3  підтримав,  а також доповнив позов,  в якому просив встановити факт прийняття ОСОБА_3  спадщини у вигляді зазначеного вище житлового будинку після смерті ОСОБА_4 Просив визнати за ним право власності на спадковий житловий будинок.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим,  що спадковий будинок належав на праві власності ОСОБА_4 Після її смерті в житловому будинку продовжила проживати його мати,  дочка померлої - ОСОБА_3 ,  яка проживала в ньому до своєї смерті. Позивач пославшись на  ст.  549 УК УРСР (в ред. 1963р.),  вважав,  що його мати фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4,  оскільки продовжувала в ньому проживати. ОСОБА_1 після смерті матері звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину,  в зв'язку з чим вважав,  що він прийняв спадщину та за ним слідує визнати право власності на спадковий будинок.

Відповідач по справі ОСОБА_2 ,  яка приходиться дочкою ОСОБА_4 та рідною сестрою ОСОБА_3 ,  у судове засідання не явилась,  направивши до суду нотаріально посвідчену заяву,  в якій просить розглядати справу у її відсутність з направленням копії рішення на її адресу. В цієї заяві ОСОБА_2  викладені позовні вимоги ОСОБА_1 підтвердила та проти їх задоволення не заперечувала.

Суд,  заслухавши позивача та його представника,  допитавши свідків,  вивчивши матеріали справи,  встановивши факти та відповідні до них правовідносини,  прийшов до наступного.

Судом встановлено,  що житловий будинок АДРЕСА_1,  який складаються з житлового будинку під літерою "А",  надвірних споруд літери "Б" "В" "Г" "К",  огороджень № 1-4 та мостіння І,  розташований на земельні ділянці загальною площею 853 кв.м.  належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.1928 року,  реєстровий НОМЕР_1. Дана обставина підтверджується представленим та приєднаним до справи оригіналом договору купівлі-продажу,  відповіддю комунального підприємства "ОМБТІ та РОН" від 23.11.2006р.

Відповідно до свідоцтва про смерть,  а/з НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. по відділу ЗАГС Суворовського району м.  Одеси,  ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1році (а.с. 30).

Після її смерті відкрилась спадщина яка складається з житлового будинку зазначеного вище.

На час її смерті спадкоємцями першої черги,  відповідно до  ст.  529 ЦК УРСР (в ред. 1963р.) були її діти: ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Родини стосунки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ,  а саме те що ОСОБА_3  приходиться ОСОБА_4 дочкою підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 28.07.1931 року (а.с. 34).

Судом встановлено,  що ОСОБА_3  після смерті матері ОСОБА_4 постійно проживала в спадковому будинку до дня своєї смерті. Проводила оплату комунальних платежів,  проводила планові ремонти. Дана обставина підтверджується довідкою НОМЕР_4 від 13.09.2006р. виданою головою комітету самокерування житломасивом ОСОБА_7 Дану обставину підтвердили допитані у судовому засіданні свідки,  яки приходяться сусідами,  та сім'ю позивача знають,  ОСОБА_8 з 5-ти років,  а ОСОБА_9 з 1980 року після реєстраціє шлюбу. Свідки показали,  що ОСОБА_3  після смерті ОСОБА_4 постійно проживала в спадковому житловому будинку зі своєю родиною: чоловіком та сином.  Свідки показали,  що ОСОБА_3  в 1980 роках отримала на поселки Котовського квартиру,  однак як вони зазначили в квартирі вона не проживала,  а по день своєї смерті продовжувала проживати в будинку.

З урахуванням наведеного,  у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів,  повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні,  їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до п. 1  ст.  549 ЦК УРСР (в ред. 1963р.),  визнається,  що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином виходячи із встановлених в судовому засіданні фактів,  суд вважає доведеним той факт,  що ОСОБА_3  прийняла спадщину у вигляді спадкового житлового будинку після смерті її матері ОСОБА_4 Тобто,  фактично по день своєї смерті була його власником.

Інші спадкоємці першої черги: ОСОБА_6  та ОСОБА_5 ,  на час розгляду даної справи померли,  що підтверджується свідоцтвами про смерть (а.с. 32, 38). Згідно відповіді Четвертої одеської державної нотаріальної контори,  спадкова справа до майна ОСОБА_4 починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 року не заводилась.

Судом встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 році ОСОБА_3  померла,  що підтверджується свідоцтвом про смерть а/з НОМЕР_5 від 18.11.2006 року по першому відділу РАЦС Суворовського районного управління юстиції м.  Одеси (а.с. 78).

Після смерті відкрилась спадщина яка складається з квартири АДРЕСА_2,  а з урахуванням встановленого факту прийняття спадщини і з житлового будинку АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про народження,  а/з НОМЕР_6 від 26.04.1952р.,  ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 році та його батьками є: ОСОБА_10 та ОСОБА_3. Тобто,  відповідно до  ст.  1261 ЦК України,  ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3

Батько позивач - ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 році (а/з про смерть НОМЕР_7 від 03.11.1993р. по відділу ЗАГС Суворвського району м.  Одеси).

Позивач по справі у відповідність до ч. 1  ст.  1269 ЦК України звернувся до нотаріальної контори з заявою для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.06.2007р. єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3  є її син - ОСОБА_1 Зазначеним свідоцтво в порядку спадкування за законом було передано у власність ОСОБА_1 спадковому квартиру АДРЕСА_2.

Таким чином,  враховуючи встановлені в судовому засіданні факти,  суд приходить до висновку,  що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню,  шляхом визнання за ним права власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1.

Інших спадкоємців які б мали право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3    судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст. 529, 549 УК УРСР (в ред. 1963р.);  ст.  ст. 1261, 1268, 1269ЦК України (в ред.1963р.);  ст.   ст.  10, 11, 57, 64, 209, 212, 214,  215,  218 ЦПК України,  -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1,  після смерті ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1,  який складаються з житлового будинку під літерою "А",  надвірних споруд літери "Б" "В" "Г" "К",  огороджень № 1-4 та мостіння І,  розташовані на земельної ділянці загальною площею 853 кв.м. ,  в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Рішення в частині визнання права власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації у комунальному підприємстві "ОМБТІ та РОН".

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області,  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.