№ 2а-115/2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2011 року                                                                                                      м. Запоріжжя

           Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді                                                                                                    Холод Р.С.,

при секретарі                                                                                                               Родніковій Ю.О.

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС у м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

26.08.2010 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС у м. Києві про визнання противоправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. У позовній заяві зазначено, що постановою (АА № 529029) від 19.08.2010 року інспектором ДПС полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві Бачук С.М. накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП у розмірі 425 грн.

Відповідно до вищезазначеної постанови, позивач 19.08.2010 року о 13 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем «Тойота Яріс», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Боричів Узвів у м. Києві проїхала на заборонений жест регулювальника, чим порушила п.8.8.а Правил дорожнього руху України. Того ж дня, зазначеним інспектором було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 122 ч.2 КУпАП. При винесенні постанови, позивач вважає, що були порушені її права та незаконно винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, тому що після зупинки вона надала пояснення, що не згодна з обвинуваченням її у порушенні ПДР, так як вже після виїзду її автомобіля на регульоване регулювальником перехрестя, останній змінив жест, яким заборонив проїзд перехрестя. Ці пояснення були відображені безпосередньо позивачем у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач зазначає, що сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів, вимогами дорожніх знаків та дорожньої розмітки і є обов’язковими для виконання. Згідно з п. 16.5 ПДР при сигналі регулювальника або ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід. Таким чином, позивач вважає, що вона повинна була завершити рух через перехрестя.

В судовому засіданні позивач підтримав позов за підставами, що викладені  у письмовій формі, та просив провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. До суду направив свої заперечення, в яких він зазначив, що діяв згідно чинного законодавства. Позивач дійсно порушила п. 8.8.а ПДР, за що він склав спочатку відповідний протокол, а потів виніс постанову про адміністративне правопорушення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам у їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов виходячи із наступних підстав.

Із копії постанови АА № 529029 від 19.08.2010 року, винесеної інспектором ДПС полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві Бачук С.М. вбачається, що позивач була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Їй було обрано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Правопорушення полягає у невиконанні ОСОБА_1 п.8.8.а ПДР України, а саме, проїзд на заборонений жест регулювальника.     

Відповідно до ст.288 КУпАП постанова посадової особи по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП.  Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАСУ, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.

Відповідно до ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Обов'язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини (ст.71 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення не зібрано достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху. Так, у протоколі серії АА 1 № 021433 від 19.08.2010 року містяться пояснення позивача щодо зазначення причини проїзду перехрестя, які остання підтвердила в судовому засіданні. Разом із тим, відповідач при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності всебічно, повно та об’єктивно не дослідив всіх обставин справи в їх сукупності та не надав належної оцінки безпосередньо поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поза увагою інспектора ДПС полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві Бачук С.М. залишився той факт, що згідно з п. 16.5 ПДР при сигналі регулювальника або ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід. У даному випадку позивач при виїзді на перехрестя і зміні жесту регулювальника, який забороняв проїзд, мала право завершити свій маневр та проїхати перехрестя. Крім того, відповідачем постанову АА № 529029 від 19.08.2010 року винесено з певними порушеннями: не зазначено на якому автомобілі позивач порушував правила ПДР та інші обставини, що були встановлені безпосередньо інспектором ДАІ.  

За таких обставин твердження позивача на заперечення факту порушення ним вимог п. 8.8.а Правил дорожнього руху заслуговують на увагу.

Згідно ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

За цих обставин, оскільки відповідачем не зібрано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, тому оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід скасувати у зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.  

Судові витрати суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 247,251, 252, 288 КУпАП, ст.ст.11,71,94,161-163 КАС України, суд,   

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві Бачук С.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу –задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АА № 529029 від 19.08.2010 року до інспектора ДПС полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві Бачук С.М. щодо накладення на Бачук С.М. адміністративного штрафу у розмірі 425 грн.

Провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.   

          Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

  Суддя                                                                                                                          Р.С. Холод