Справа №2-356/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2007 рік. Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді                     Бібік М.В.

секретаря                                  Слюсаренко А.І.

з участю позивачки                                ОСОБА_1

відповідача                                 ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні у приміщенні суду м. Новий Буг    _ цивільну   справу   за   позовною   заявою   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

     ВСТАНОВИВ:

Сторони уклали шлюб у 1980 році. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу де вказала, що з 1997 року між нею та відповідачем не підтримуються шлюбні та сімейні стосунки, вважає подальше спільне проживання неможливим, просила постановити рішення про розірвання шлюбу.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги і посилаючись на те, що з 1997 року з відповідачем не підтримуються шлюбні стосунки, вважає примирення неможливим, просила задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, вважає збереження сім'ї неможливим, на розірвання шлюбу згоден.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при    проведенні попереднього судового засідання.                                                                                                    

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пояснення сторін вказує на те, що у зв'язку з погіршенням взаємовідносин, подружжя з 1997 року припинили спільне проживання і сімейні стосунки припинені, жоден з них не вживав заходів щодо примирення, тому наполягання сторін на розірванні шлюбу базуються на неможливості подальшого спільного життя і збереження сім'ї.

За таких обставин у суду склалася достатня переконаність у наявності стійкого волевиявлення подружжя, спрямованого на припинення сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторіни, що згідно до ст.112 СК України є підставою для задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 130,174 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 11 січня 1980 року Новобузьким відділом реєстрації актів громадянського стану, Миколаївської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за НОМЕР_1 - розірвати.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути мито на користь держави з ОСОБА_2 в сумі 8 грн. 50 коп., з ОСОБА_1 в сумі 8 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду   

Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом

20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .