Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-2159\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Орінко В.В.

19                   Доповідач Письменний  О. А.   

УХВАЛА

Іменем України

17.08.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

  головуючого судді Полежая В.Д.,

             суддів Письменного О.А., Чельник О.І.,

             при секретарі  Зінов’євій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді апеляційну скаргу ПВНЗІФ «Укрпромграніт»на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2011 року,-

Встановила:

ПВНЗІФ «Укрпромграніт»звернулося з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2010 року, укладеного між ПВНЗІФ «Укрпромграніт»та ОСОБА_2, вказуючи, що відповідач –ОСОБА_2 є власником земельної ділянки на підставі розпорядження Бобринецької районної  державної адміністрації Кіровоградської області від 02.04.2010 року №326-р площею 1,0000 га у межах згідно з планом, розташованої на території Мар’янівської  сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Згідно умов договору, покупець (ПВНЗІФ «Укрпромграніт») зобов’язується сплатити ціну земельної ділянки, визначену сторонами в сумі 78 570 000 грн., а продавець (ОСОБА_2.) підготувати всі документи на земельну ділянку, необхідні для посвідчення договору для її продажу, та не пізніше 31.05.2010 р. нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки. При цьому посилається на те, що сторони відповідно до Договору домовились щодо усіх істотних умов, але ОСОБА_2 ухиляється від його нотаріального посвідчення, що змушує позивача звернутися до суду з позовом.

Рішенням суду Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач зазначив, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до винесення неправильного рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПВНЗІФ «Укрпромграніт», перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПВНЗІФ «Укрпромграніт»до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним, суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно ст.131, 132 Земельного Кодексу  України та 208, 209 Цивільного Кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються у письмовій формі, нотаріально посвідчуються та підлягають державній реєстрації.

У відповідності до вимог п.п.б) п.15 «Перехідних положень»Земельного кодексу України не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а»та «б»цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірна угода між сторонами укладена всупереч діючому в Україні мораторію на відчуження земельних ділянок.

Обставини, викладені відповідачами в обґрунтування апеляційної скарги, не дають підстав для її задоволення та скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,          

Ухвалила:

Апеляційну скаргу відхилити

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2011 року залишити без змін.

  Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів 

Головуючий суддя     

Судді колегії