Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-2298\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Льон С.М.
26 Доповідач Дьомич Л. М.
УХВАЛА
Іменем України
17.08.2011 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого судді – Драного В.В.
суддів – Дьомич Л.М.; Дуковського О.Л.
з участю секретаря – Дімановій Т.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»від імені якого діє Кіровоградське управління ПАТ «УкрСиббанк»про визнання недійсним кредитного договору,
В С Т А Н О В И Л А
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «УкрСиббанк»від імені якого діє Кіровоградське управління ПАТ «УкрСиббанк»про визнання недійсним кредитного договору.
Зазначила, що 11.07.2008 року між нею та відповідачем укладено кредитний договір № 11370492000, відповідно до якого банк надав валютний кредит в сумі 4 000 000 доларів США, а позичальник зобов'язався повертати надані кошти, комісію та відсотки в іноземній валюті –доларах США.
Оскільки сторонами в порушення вимог ЦК України в кредитному договорі зобов’язання виражено не в грошовій одиниці України –гривні, а в іноземній валюті, просить визнати договір недійсним. Також вказує, що сторони повинні були отримати дві індивідуальні ліцензії, а саме індивідуальну ліцензію на надання і одержання кредиту в іноземній валюті та індивідуальну ліцензію на використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу або як застави. Однак, ні позивач ні відповідач таких ліцензій не отримували. Наявність у спірному кредитному договорі положень щодо вираження грошових зобов'язань між позивачем і відповідачем в доларах США за відсутності у сторін індивідуальних ліцензій на надання відповідачем кредиту в іноземній валюті, та використання позивачем долару США, як засобу платежу за оспорюваним договором, суперечить положенням права.
Рішенням суду від 23 травня 2011 року /дата ухвалення рішення виправлена на підставі судової ухвали від 6 червня 2011 року а.с.80/ в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк»від імені якого діє Кіровоградське управління ПАТ «УкрСиббанк»про визнання недійсними кредитного договору, відмолено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник Банку заперечив проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що підставами для визнання недійсними укладених договорів позивач зазначав те, що кредитний договір передбачає надання та повернення споживчого кредиту в іноземній валюті, відтак є валютною операцією, хоча єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня і для здійснення такої операції необхідна індивідуальна ліцензія Національного банку України, яку банк не мав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що грошовою одиницею України є гривня, але при цьому законодавство не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом.
Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
За кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», кошти –це гроші у національній або іноземній валюті, а статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на даний час такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.
Згідно Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Згідно з банківською ліцензією, виданою «УкрСиббанк»Національним банком України 24 грудня 2001 року за № 75 /а.с.58/ та дозволом № 75-2 /а.с.59/ із зазначенням переліку операцій «УкрСиббанк»має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.
За таких обставин, суд першої інстанції рішення про відмову в задоволенні позову про визнання договору недійсним, ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому відповідно до ст. 308 ЦПК України рішення залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 травня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: