ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"04" травня 2011 р.                                                    Справа № 2а-23/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Капустинського М.М.         

суддів:                                                                              Поліщука М.Г.

                                                                                          Хаюка С.М.,  < Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні в м. Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "25" січня 2011 р. у справі № 2а-23/11 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,  -

ВСТАНОВИЛА:

 Позивач 11.01.2011р. звернулась до Зарічненського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до УПФУ в Зарічненському районі Рівненської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання останнього провести  перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі по тексту - Закон), починаючи з 22.05.2008 року.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 12.01.2011 р. позов ОСОБА_4 за період з 22.05.2008 р. по 11.07.2010 р. у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду залишено без розгляду. Постановою цього ж суду від 25.01.2011 року позов задоволено, починаючи з 11.07.2010 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в  задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером,  має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії і 2 групу інвалідності, що пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується відповідними матеріалами справи (а.с.7), позивач також перебуває на обліку в УПФУ в Зарічненському районі.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах , зокрема інвалідам 1-ї групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву  хворобу - 50 % мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст. ст. 50, 54 Закону, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ             № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, або  іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду", на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний...".

Отже, обов"язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.ст. 50, 54  Закону, відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку в частині задоволення позову ОСОБА_3, який має відповідний статус і підпадає під дію зазначених статей Закону, на час дії останнього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду 1-ї інстанції в застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Зарічненський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області  залишити без задоволення, а постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "25" січня 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.   

Головуючий   суддя                                                              М.М. Капустинський

судді:                                                                                      М.Г. Поліщук   

                                                                                                С.М.Хаюк   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  с.Локниця,Зарічненський район, Рівненська область,34030

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області  вул. Л.Українки, 3,смт.Зарічне,Зарічненський район, Рівненська область,34000

< Текст >