Категорія №10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2011 року Справа № 2а-5399/11/1270
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Горпенюк О.А.,
при секретарі: Кисельові О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. 03/5-11 від 11.03.2011),
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 08.06.2011 № 4231/0910),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов’яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, Управління пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі про скасування рішення від 20.05.2011 № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та Рішення від 10.06.2011 № 4272/09-10 про результати розгляду скарги, -
ВСТАНОВИВ:
25 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов’яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, Управління пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області про скасування рішення від 10.06.2011 № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.05.2011 Управління пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області винесено Рішення № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ДП ГЗФ «Словяносербська», яке було направлено для виконання за адресою ВП «ГЗФ «Словяносербська» ДП «Луганськвугілля», яке позивач вважає протиправним та просить скасувати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив Рішення № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та Рішення від 11.06.2011 № 4272/09-10 скасувати.
Представник 1-го відповідача в судовому засіданні надав заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтував наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є платником єдиного внеску, у зв’язку з чим зобов’язаний самостійно здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску у строки, встановлені, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7 Закону № 2464-VI, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування
Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У відповідності до ч.12 ст. 9. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Представник 2-го відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався, в матеріалах справи є докази належного повідомлення (а.с. 27)
Відповідно до п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причини або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління пенсійного фонду (далі - постанова № 8-2).
Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно – правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов’язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У відповідності до ч.12 ст. 9. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пункт 1 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачає, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
В судовому засіданні встановлено, що 20.05.2011 Управлінням пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі винесено Рішення № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ДП ГЗФ «Словяносербська» (а.с. 14)
Головним Управлінням пенсійного фонду України в Луганській області 10.06.2011 № 4272/09-10 винесено Рішення про результати розгляду скарги позивача, яким Рішення № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.05.2011 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. (а.с. 16)
Згідно Статуту ДП «Луганськвугілля» підприємство зареєстроване на державній власності та має повну назву Державне підприємство «Луганськвугілля» (а.с. 5 – 8)
Згідно довідки Головного Управління Статистики у Луганській області серії АА № 29053 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДП «Луганськвугілля» (ід. код 32473323) є юридичною особою. (а.с. 9)
Відповідно до положення ВП «ГЗФ «Словяносербська» ДП «Луганськвугілля» є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля», підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах Положення та Статуту Підприємства (а.с. 10 – 11).
Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 430644 ВП «ГЗФ «Слов’яносербська» ДП «Луганськвугілля» (ід. код 36090220) правовий статус суб’єкта – «Без права юридичної особи». (а.с. 12)
Як вбачається з матеріалів справи Рішення № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.05.2011 винесено у відношенні ДП ГЗФ «Словяносербська» (ід. код 36009220).
Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 430644 ідентифікаційний код 36009220 надано ВП «ГЗФ «Слов’яносербська» ДП «Луганськвугілля», яке не є юридичною особою.
На момент винесення Рішення № 53 від 20.05.2011 на підставі Мінвуглепрому України від 13.09.2010 № с341 «Про припинення діяльності ДП «ГЗФ «Слов’яносербська» з 11.03.2011 ДП «ГЗФ «Слов’яносербська» було реорганізовано в ВП «ГЗФ «Слов’яносербська».
Підрозділ не є юридичною особою. Правонаступником прав і обов’язків ДП «ГЗФ «Слов’яносербська» є ДП «Луганськвугілля».
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про скасування Рішення Управління пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області № 53 від 20.05.2011 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо скасування Рішення Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області від 10.06.2011 № 4272/09-10 про результати розгляду скарги, суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню у зв’язку з необґрунтованістю, так як Рішення від 10.06.2011 не тягне за собою ніяких негативних наслідків для позивача та ніяким чином не порушую законних прав та інтересів Державного підприємства «Луганськвугілля» .
Питання по судових витратах вирішується у встановленому порядку, передбаченому ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текс постанови буде складено та підписано 18 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов’яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, Управління пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області про скасування рішення від 20.05.2011 № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та Рішення про результати розгляду скарги від 10.06.2011 задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області від 20.05.2011 № 53 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Судові витрати в розмірі 3,40 грн. стягнути на користь позивача – Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов’яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» з Державного бюджету України.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної
сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження
або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текс постанови складено та підписано 15 серпня 2011 року.
< Текст >
СуддяО.А. Горпенюк