ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"28" лютого 2011 р.                                                    Справа № 2а-23/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                          Капустинського М.М.         

суддів:                                                                              Поліщука М.Г.

                                                                                          Хаюка С.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від "21" січня 2011 р. у справі № 2а-23/11 за позовом ОСОБА_2 < Текст >  до управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену надбавку до пенсії, як дитині війни  ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. 27 грудня 2010 року звернулася до Попільнянського районного суду Житомирської  області з адміністративним позовом до УПФУ в Попільнянського райоу Житомирської області про поновлення їй судом строку для звернення до суду, визнання дій відповідача, щодо не нарахування і несплати державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2008-2009 роки в сумі 5333,64 грн..

11 січня 2011 року ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської  області в задоволенні клопотання відмовлено. Вирішено розглядати позов за 2010 рік, в межах позовних вимог -  з  27.06.2010 року по 27.12.2010 рік.

Постановою від 21 січня 2011 року, позов задоволено, а саме: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі  Житомирської області, щодо відмови позивачці у виплаті відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов"язано відповідача здійснити перерахунок та виплату останній підвищення пенсії   як дитині війни, за період з 27.06.2010 року по 27.12.2010 рік  відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з урахуванням проведених виплат.  

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить - скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі Пенсійний фонд посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка має статус дитини війни. Таким чином, ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї  повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн..   

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

На думку колегії суддів, безпідставним є  посилання  в апеляційній скарзі на те, що  при вирішенні даного спору суд першої інстанції не застосував вимоги ч.5 ст.99 КАС України, оскільки  дана норма Закону не регулює спірні правовідносини. Судом 1-ї інстанції  вимоги позову задоволено в межах строку, визначеного ч. 2 ст.99 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205 та 206  Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний адміністративний суд,-

 УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 21 січня 2011 року - без змін.

< Текст > 

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення  і оскарженню не підлягає.  

< Текст > 

Головуючий   суддя                                                              М.М. Капустинський

судді:                                                                                      М.Г. Поліщук   

                                                                                                С.М.Хаюк   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2  АДРЕСА_1,13501

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області  вул.Б.Хмельницького, 9,смт.Попільня,Житомирська область, Попільнянський район,13501

< Текст >