Справа № 2-а-783/11                                 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 травня 2011 року                                                                              Бородянський районний суд

Київської області в складі : головуючого  –судді Унятицького Д.Є.,                     

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов"язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він непрацюючий пенсіонер, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, віднесений до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і йому встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС. Відповідно до положень ст.ст. 39, 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну грошову доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Проте відповідачем нарахування та сплата пенсії здійснювалася всупереч чинному законодавству.

Крім того, він відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і відповідно до ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2008-2010 роках вона зазначену допомогу отримував  у значно меншому розмірі.

Просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі щодо невиплати пенсії відповідно до ст.39, 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними.

Зобов’язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок основної пенсії нарахувавши її з 1 грудня 2007 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, нарахувавши її в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, щомісячної матеріальної допомоги, як дитині війни нарахувавши її в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, нарахувавши її в розмірі мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Ухвалою від 10 грудня 2010  року поновлено строк звернення до суду з 7 грудня 2007 року, позовні вимоги по 6 грудня 2007 року залишені без розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, просив слухати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, до суду надіслав заперечення, просив справу розглядати без участі його представника, позов не визнає, вважає, що позивачу правомірно, відповідно до діючого законодавства проводилось нарахування та виплата пенсії, до того ж, позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частквому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, являється дитиною війни, пенсіонерком та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями паспорта, посвідчення та вкладки до нього, пенсійного посвідчення, виписки із акта огляду МСЕК (а.с.7-9, 11) та визнається відповідачем (а.с.21).

Як вбачається з листа Управління ПФУ у Бородянському районі (а.с.21) позивач перебуває на обліку в УПФУ у Бородянському районі являється непрацюючим і отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, пов'язаної впливом аварії на ЧАЕС, в розмірі відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання ч.4 ст. 54 вказаного Закону постановою КМ України № 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" визначено розрахункову величину 19,91 грн., з 1 вересня 2004 року –22,30 грн., відповідно до яких проводився розрахунок пенсії. Відповідно до постанов КМ України від 26 липня 1996 року №831,836 додаткова пенсія до пенсії по інвалідності, призначеної згідно ст. 54 Закону (від заробітної плати в зоні відчуження) обчислювалася, виходячи з розрахункової величини 16,62 грн., а до пенсії по інвалідності згідно Закону України (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) та ч.4 ст. 54 (мінімальний розмір) –виходячи з розрахункової величини 19,91 грн. З 1 січня 2008 року за Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність. При збільшенні прожиткового мінімуму всі додаткові пенсії щоразу перераховувалися. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн. Надбавка, як дитині війни виплачувалась в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які  викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, -  з   75 % прожиткового мінімуму до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 8 мінімальних пенсій за віком до 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.

Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" також було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у  всіх  випадках  розміри  пенсій  для інвалідів,  щодо  яких  встановлено   зв'язок   з   Чорнобильською катастрофою,  і  пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи - 965 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивача застосуванню підлягають ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачка.

Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, дію вказаної норми на 2006 рік було зупинено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року.  

В 2008 році статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.

З положень ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", випливає, що під час визначення розміру пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.        

За таких обставин суд вважає, що позивач з 7 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії у розмрі 30% мінімальної пенсії за віком який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.

За таких обставин суд вважає, що позивач з 7 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав право на щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно  до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересв сторін про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольняючи позовні вимоги, визнати  дії Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області щодо нарахування та виплати державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, підвищення до пенсії та щомісячної грошової доплати, як непрацюючому пенсіонеру який проживає на території зони посиленого радіологічного контролю в меншому розмірі ніж передбачено статтями 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивача, дитині війни, потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши з 7 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю –у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії як дитині війни –у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячну грошову доплату, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області виплатити позивачу ненараховані суми державної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю,  підвищення до пенсії як дитині війни та щомісячну грошову доплату, як непрацюючому пенсіонеру, якиу проживає на території зони посиленого радіологічного контролю за період з 7 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 7 грудня 2010 року.

Позовні вимоги про зобов"язання в подальшому виплачувати пенсію у вказаному розмірі не підлягають задоволенню, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав.

Керуючись ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року , ст.ст. 9,11,71,86,99,100,122,159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов"язання провести перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати  дії Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області щодо нарахування та виплати державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, підвищення до пенсії та щомісячної грошової доплати ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіологічного контролю в меншому розмірі ніж передбачено статтями 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, дитини війни, потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нарахувавши з 7 по 31 грудня 2007 та з 22 травня 2008 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю –у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії як дитині війни –у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячну грошову доплату, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області виплатити ОСОБА_1 ненараховані суми державної пенсії по інвалідності, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю,  підвищення до пенсії як дитині війни та щомісячну грошову доплату, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіологічного контролю за період з 7 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 7 грудня 2010 року.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Головуючий-суддя                                                       Унятицький Д. Є.