Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа №2-49/11 року

30 червня 2011 року                                                                                                   м. Надвірна

Надвірнянськийрайонний суд                                                          Івано-Франківської області

в складі:головуючого-судді:          Мужика І.І.

секретаря:                                         Шпильчук І.С.

з участю представника позивача:  Грицик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна справу за позовом  ПАТ “ПроКредитБанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

Встановив:

          ПАТ “ПроКредитБанк” звернулося в суд із позовом до  ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.   

          В судовому засіданні представник позивача по справі –ПАТ «ПроКредитБанк»  Грицик Н.В. позов підтримала в уточненому вигляді з мотивів викладених в позовній заяві, яку просять задоволити та стягнути в солідарному порядку з відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 6458833 грн. 27 коп. заборгованості за кредитними договороми та судові витрати по справі.

Відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4  в судове засідання повторно не прибули. Про час та місце слухання справи повідомлені вчасно належним чином рекомендованою кореспонденцією.

          Суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України  /постановляє заочне рішення/.

Суд, вислухавши пояснення сторони по справі, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60  ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування ї заперечення позовних вимог та з»ясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав:

Стаття  612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором  або законом.

В судовому засіданні встановлено, що  між позивачем та відповідачем по справі ОСОБА_5 було укладено такі правочини:

-15.05.2003 р. Рамкову угоду  № ІФ-9128/05.03. від 15.05.2003 р., угоду про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди № № ІФ-9128/05.03 від 26.02.2004 р., Угода № 1  про внесення зімн та доповнень до Рамкової угоди  від 04.10.2005 р. та Договір № 3  про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди  від 19.05.2008 р. відповідно до якої позивач зобов’язався здійснювати кредитування відповідача в межах ліміту суми 50 000 доларів США терміном 120 місяців;

-Рамкову угоду № ІФ-0932/12.04 від 29.12.2004 р., угоду про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 04.10.2005 р., Договір № 2 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди від 19.05.2008 р. відповідно до якої позивач зобовязазався здійснювати кредитування  відповідача в межах суми ліміту 200 000 доларів США терміном 120 місяців;

- Рамкову угоду № 1217 від 25.07.2007 року та Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 19.05.2008 року відповідно до якої позивач зобов’язався здійснювати кредитування відповідача по справі в межах суми ліміту 200 000 доларів США терміном 120 місяців;

- Рамкову угоду № 1218 від 25.07.2007 р. та Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 19.05.2008 року відповідно до якої позивач зобов’язався здійснювати кредитування відповідача по справі в межах суми ліміту 800 000 доларів США терміном 240 місяців.

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх сум здійснювалось шляхом укладення договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, які є невідємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

Отже, на підставі та в межах Рамкової угоди 1 столрони по справі уклали:

-Договір про надання траншу № 13.3527/ІФ-0128/05.03. від 16.06.2006 р. та Договір 1 про внесення змін до Договору про надання траншу від 15.01.2009 р., Договір 2 про внесення змін до Договору траншу від 23.12.2009 р.  в сумі 250 000 доларів США з процентною ставкою 15% річних терміном 60 місяців.

-Договір про надання траншу № 13.3540/ІФ-0932/12.04. від 20.06.2006 р. та Договір про внесення змін до Договору про надання траншу від 15.01.2009 р., Договір 2 про внесення змін до Договору траншу від 23.12.2009 р. в сумі 30 000 доларів США з процентною ставкою 15% річних терміном 60 місяців;

-договір про надання траншу №13.5248/1217 від 25.07.2007 р. та Договір 1 про внесення змін до Договору про надання траншу від 15.01.2009 р. , Договір 2 про внесення змін  до Договору траншу від 23.12.2009 р. в сумі 100 000 доларів США з процентною ставкою 14, 5% терміном 84 місяці;

-договір про надання траншу № 13.5470/1218 від 20.09.2007 р. та Договір 1 про внесення змін  до Договору про надання траншу від 15.01.2009 р., Договір 2 про внесення змін до Договору траншу від 23.12.2009 р. в сумі 72500 доларів США з процентною ставкою 14, 5 % річних терміном 84 місяці;

-договір про надання траншу № 13.6183/1218 від 19.05.2008 р. та Договір 1 про внесення змін до Договору про надання траншу від 15.01.2009 р., Договір 2 про внесення змін до Договору траншу від 23.12.2009 р. в сумі 170 000 доларів США  з процентною ставкою 16% річних терміном 84 місяці;

-договір про надання траншу № 1301.41135/1218 від 23.12.2009 р. в сумі 27093, 49 доларів США з процентною ставкою 0,5 % річних терміном 24 місяці (ас. 10- 32).

 Відповідачі по справі  свої зобов’язання по кредитних  договорах   не виконують і станом на 30.12.2010 року в останніх утворилася заборгованість по кредиту в сумі  6458833,27 грн., яка складається з:

-за кредитним договом № 1  13.3527/ІФ-0128/05.03 від 16.06.2006 р.: сума капіталу в про строчці 14193, 73 долари США; сума процентів за фактичне користування простроченим капіталом станом на 27.12.2010 р. –1221, 25 доларів США; сума пені станом на 27.12.2010 р. -119 858,68 доларів США.;

-за кредитним договорм № 2 13.3540/ІФ-0932/12.04 від 20.06.2006 р.: сума капіталу в прострочці -17757, 53 доларів США; сума процентів за фактичне користування простроченим капіталом станом на 27.12.2010 р. –1524, 52 долари США; сума пені станом на 27.12.2010 р. –150 565, 75  доларів США;

- за кредитним договором № 3 13.5248/1217 від 25.07.2007 р.: сума капіталу в прострочці -86 889,31 доларів США; сума процентів по Графіку у про строчці –263, 91 доларів США; сума процентів за фактичне користування  простроченим капіталом станом на 27.12.2010 року –7 209, 76 доларів США; сума пені  станом на 27.12.2010 р.;

-за кредитним договором № 4 13.5470/1218 від 20.09.2007 р.: сума капіталу в про строчці –64285, 80 доларів США, сума процентів по Графіку у прострочці –715, 19 доларів США; сума процентів за фактичне користування простроченим капіталом станом на 27.12.2010 р. –5334, 40 даларів США; сума пені станом на 27.12.2010 р. –547 733, 28 доларів США.;

-за кредитним договором № 5 13.6183/1218 від 19.05.2008 р.: сума капіталу в про строчці –159919, 52 доларів США; сума процентів по Графіку у прострочці –937, 30 доларів США; сума процентів за фактичне користування простроченим капіталом станом на 27.12.2010 р. –14609, 81 доларів США; сума пені станом на 27.12.2010 р. –1472 522, 46 доларів США;

- за кредитним договором № 6 1301.41135/1218 від 23.12.2009 р.:  сума капіталу в про строчці –27093, 49 доларів США; сума процентів по Графіку у прострочці –55.30 доларів США; сума процентів за фактичне користування простроченим капіталом станом на 27.12.2010 р. –83,56 доларів США; сума пені станом на 27.12.2010 р. –240438, 57 доларів США.

Даний факт ствердила в судовому засіданні представник позивача по справі.

В забезпечення виконання зобов’язань було укладено договори поруки  з відповідачкою по справі ОСОБА_4:

-№ ІФ-0128/05.03.-ДП1 від 16.06.2006 р., № ІФ 0932/1204-ДП2 від 15.01.2009 р. по кредитному договору № 1 13.35.27/ІФ-0128/05.03 від 16.06.2006 р.;

-№ ІФ-0932/12.04.-ДП1 від 20.06.2006 р. та № ІФ-0932/1204-ДП2 від 15.01.2009 р. по кредитному договору № 2 13.3540/ІФ-0932/12.04 від 20.06.2006 р.;

-№1217/ДП1 від 25.07.2007 р. та № 1218-ДП1 від 19.05.2008 р. по кредитному договору № 3 13.5248/1217 від 25.07.2007 р.;

-№1218-ДП1 від 20.09.2007 р. та № 1218 –ДП1 від 19.05.2008 р. по кредитному договору № 4 13.5470/1218 від 20.09.2007 р.;

-№ 1218-ДП1 від 20.09.2007 р. та № 1218 –ДП1 від 19.05.2008 р. по кредитному договору № 5 13.6183/1218 від 19.05.2008 р.;

-№ 1218-ДП1 від 20.09.2007 р. та № 1218-ДП1 від 19.05.2008 р. по кредитному договору № 6 ( а.с.32-40).

Згідно ч.2 п. 1 ст. 553, п.п.1, 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому  засіданні з’ясовано також, що в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідачі не сплачують щомісячних внесків на погашення заборгованості, крім того, не платять відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Стаття 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором  або законом.

Згідно ст. ст. 526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч.2 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язань є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В судовому засіданні також встановлено, що  відповідачу  по справі ОСОБА_3  було направлено повідомлення-вимоги з метою добровільно погасити заборгованість, а саме: 02.03.2010 р. №№ 38/10;  39/ 10; 40/ 10;  41/10;  42/10; 43/ 10,  а ОСОБА_4 : 02.04.2010 р. № № 70/10, 71/10, однак останні належним чином не відреагували, а тому дану суму кредитної заборгованості слід стягнути з відповідачів по справі в користь ПАТ «ПроКредитБанк»  / а.с.45-56/.

А тому суд , прийшов до висновку про задоволення позову.

        На підставі ст. ст. 526,527,530,534,536,610,611,612,623,629,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 213-215, 218, 228 ЦПК України,суд,-

                                                                   Вирішив:

               Позов ПАТ “ПроКредитБанк”  задоволити.

           Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3. ОСОБА_4 на користь ПАТ “ПроКредитБанк”заборгованість за кредитним договором в сумі 6458833 грн. 27 коп., а також по  850 грн. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного ( р/р 290990013980 у АТ ПроКредитБанк, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333).

            Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.                                                                                            

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області  протягом  10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.  

     У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                 Мужик І.І.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.07.2011 року.