Головуюча у I інстанції: Волоско І.Р. Справа № 22-а-3036/08
Сихівський районний суд м.Львова ряд. стат. звіту № 49
№ 2-а-224/07
Суддя-доповідач: Олендер І.Я.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого - судді - Олендера І.Я.,
суддів - Пліша М.А., Шавеля Р.М.
при секретарі - Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 30 жовтня 2007 року в справі № 2-а-224/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1до начальника Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними, -
в с т а н о в и л а :
30 жовтня 2007 року Сихівським районний судом м.Львова було прийнято постанову в справі № 2-а-224/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1до начальника Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними, якою було відмовлено у задоволені позову.
Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що предмет спору відсутній , оскільки виконано та задоволено всі вимоги ОСОБА_1, з приводу яких він звернувся з позовом до суду; щодо неправомірності дій начальника Головного управління юстиції у Львівській області, то такі не встановлені; доводи про те, що відповідач створює перешкоди виконанню судових рішень - є неспроможними і жодними доказами не стверджуються ; питання з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення , якими порушуються права та свободи учасника виконавчого провадження можуть бути ними оскаржені до суду в порядку цивільно-процесуального кодексу України. Крім того питання реформування органів юстиції, реорганізації органів державної виконавчої служби, питання кадрової політики, питання правонаступництва та ін. Відношення до даного спору не мають та не стосуються прав та інтересів ОСОБА_1
Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_1, який в поданій апеляційній скарзі, покликається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою задовольнити його позовні вимоги.
Як на доводи в своїй апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції постанову прийнято упереджено з метою виправдати протиправні дії відповідача. Не враховано, що відповідачем не було вирішено по суті його звернення, а відповідні листи - роз'яснення відповідача не можуть розглядатись як відповідне реагування на його звернення. Це все вказує на упередженість зі сторони відповідача, небажання посприяти вирішенню його звернень щодо бездіяльності державних виконавці по виконанню судових рішень, та вказують на протиправність дій відповідача.
Позивач - апелянт по справі в судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримав та приїсть її задовольнити з мотивів та доводів в ній наведених.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги вважає їх безпідставними та просить в задоволені такої відмовити в зв'язку з відповідністю постанови суду першої інстанції вимогам процесуального та матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта - позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, представника відповідача на заперечення проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Вирішуючи даний публічно-правовий спір у даній справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорювані дії відповідача, щодо звернень позивача, не суперечать вимогам Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про виконавче провадження”, та вчиненні на підставі повного, об'єктивного та всебічного врахування обставин, необхідних для вчинення дії.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно надано оцінку вказаним діям суб'єкту владних повноважень з точки зору його правомірності, обґрунтованості, об'єктивності, а також інших визначених ч.3 ст. 2 КАС України обов'язкових критеріїв і зроблено відповідні висновки.
Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач звернувся з позовом в якому ним ставились вимоги про неправомірність дій відповідача, що полягали у невиконанні судового рішення від 17.09.2004 року, через неналежну організацію роботи підпорядкованої відповідачу державної виконавчої служби, відсутність контролю за її діяльністю та безпідставне стягнення штрафу в розмірі 51 гривні (а.с.2-3).
Як вбачається з матеріалів справи дійсно позивач звертався до відповідача зі зверненнями (а.с.5,8,9) в яких ним ставилось питання про неналежну роботу підпорядкованої відповідачу підрозділу державної виконавчої служби, та вбачається, що позивач отримав на свої звернення обґрунтовані відповіді (а.с.6-7,31).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час вирішення справи предмет спору відсутній, оскільки виконано та задоволено всі вимоги ОСОБА_1, з приводу яких він звернувся з позовом до суду.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що позивач, як сторона виконавчого провадження по виконанню судового рішення в цивільній справі, вправі, відповідно до ст.85 Закону України “Про виконавче провадження” та вимог розділу VІІ ЦПК України звернутись до суду із скаргою в порядку саме цивільного судочинства.
Щодо вимог позивача про реформування органів юстиції, реорганізації органів державної виконавчої служби, питання кадрової політики, правонаступництва та інших, то судом першої інстанції правильно визнано, що такі відношення до даного спору не мають та ніяким чином не стосуються охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_1
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач у справі, вчиняюи оскаржувані дії, відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про виконавче провадження”, станом на час їх вчинення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і чинними законами України, тобто правомірно.
При прийняті постанови суд першої інстанції правильно виходив з вимог ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено правомірність вчинення оскаржуваних дій, про що правильно вказано судом першої інстанції, та правильно встановлено відсутність порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки доводи позивача про те, що відповідач створює перешкоди виконанню судових рішень - є неспроможними і жодними доказами не підтверджені.
Таким чином враховуючи вище наведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 30 жовтня 2007 року в справі № 2-а-224/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1до начальника Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними,- без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття ухвали в порядку ч.3ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.
Головуючий І.Я.Олендер
Судді М.А.Пліш
Р.М.Шавель