Головуючий по 1-й інстанції: Денисюк М.В. Справа № 22-а-2779/07 Рокитнівський районний суд Рівненської області ряд.ст.зв. № 39
№ 2-а-7/07
Доповідач: Олендер І.Я.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Пліша Р.М., Шавеля Р.М.,
при секретарі Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2007 року по справі № 2-а-7/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської районної державної адміністрації про визнання наказу про оголошення догани - незаконним та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
16 березня 2007 року Рокитнівський районний суд Рівненської області прийняв постанову по адміністративній справі № 2-а-7/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської районної державної адміністрації про визнання наказу про оголошення догани - незаконним та стягнення моральної шкоди, якою в задоволені позову було відмовлено.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позову виходив з того, що у відповідача було достатньо підстав для застосування дисциплінарного стягнення на підставі листа-інформації КРУ в якому були зафіксовані порушення фінансово-бюджетної дисципліни у відділі освіти, керівником якого був позивач.
Вказану постанову оскаржив позивач який в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що зроблені висновки суду не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову скасувати та постановити нову, якою задовольнити повністю його позов.
Як на доводи в своїй апеляційній скарзі позивач покликається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що він належним чином організував контроль за діяльністю бухгалтерії відділу освіти Рокитнівської РДА, однак він не міг перевірити достовірність даних, що містились у бухгалтерських документах, оскільки безпосередній контроль за достовірністю даних здійснює головний бухгалтер. Крім того вважає, що строки накладення стягнення пройшли.
Крім того судом не застосовано норми матеріального права, що підлягали застосуванню, а саме вимог Закону України “Про затвердження Дисциплінарного статуту митної служби України”, та у відповідності до ч.3 ст.2 КАС України в постанові не вказано, які саме порушення допущено суб'єктом владних повноважень при прийняті рішення про застосування дисциплінарного стягнення.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задовольнити.
Представник відповідача - Рокитнівської РДА, в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить її відхилити з підстав відповідності прийнятої постанови вимогам законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, представника відповідача на заперечення проти такої, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення.
Так відповідно до ст.5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до норм Конституції України, КАС України та міжнародних договорів, на основі принципів здійснення судочинства.
Згідно ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судаї є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі, а зігдно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та що розгляд справи відбувається не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, при чому суд не може виходити за межі позовних вимог.
Як вбачається з мотивів суду першої інстанції, які він положив в основу прийнятої постанови підставами для задоволення позовних вимог позивача було те, що у відповідача було достатньо підстав для застосування дисциплінарного стягнення на підставі листа-інформації КРУ в якому були зафіксовані порушення фінансово-бюджетної дисципліни у відділі освіти, керівником якого був позивач.
Однак, погодитися з висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, оскільки розглядаючи спір та вирішуючи питання щодо законодавства, яким врегульовані спірні відносини публічної служби (служби в органах виконавчої влади), суд першої інстанції мав виходити не тільки з вимог КЗпП України а і з того, що такі відносини перш за все, є предметом регулювання адміністративного права і умови служби визначені законодавством, в даному випадку Законом України “Про державну службу”.
Так, відповідно до ст.14 Закону України “Про державну службу” дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Враховуючи наведене вище колегія суддів вважає, що при наданні оцінки правомірності накладення на позивача оскаржуваного ним дисциплінарного стягнення слід виходити із загальних правил притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених КЗпП України, з урахуванням особливостей, передбачених ст.14 Закону України “Про державну службу”.
Згідно ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення, як догана та звільнення.
Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до вимог ст.148 КЗпП України Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Положеннями ст.149 КЗпП України передбачено, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Системний аналіз вказаних норм закону, на думку колегії, свідчить про те, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, у тому числі і державного службовця, яким є позивач, повинен бути винесений органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення вказаний орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення з тим, щоб при прийняті з тим, щоб при прийнятті відповідного рішення врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. При цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне стягнення.
Крім того наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен, крім іншого містити чітке формулювання суті та обставин вчинення допущеного працівником проступку, підстав прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із вказівкою у необхідному випадку на час вчинення та час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у законі обставин.
Аналізуючи оскаржуване розпорядження голови Рокитнівської РДА від 14.08.2006 року № 22 к/г (а.с.4) в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани на предмет відповідності їх зазначеним вище нормам законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що воно таким не відповідає, оскільки не містить чіткого і конкретного формулювання як суті, так і обставин вчинення певного дисциплінарного проступку позивачем.
Оскаржуване позивачем розпорядження в частині, що стосується його містить абстрактний невичерпний перелік недотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють контроль за організацією ведення бухгалтерського обліку протягом конкретно невизначеного проміжку часу, викладені в узагальнених формулюваннях без вказівки на конкретні обставини та час вчинення і виявлення таких.
При цьому, судом першої інстанції не враховано, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача - начальника відділу освіти Рокитнівської РДА вирішувалось на підставі інформації контрольно-ревізійного управління у Рівненській області від 24.07.2006 року (а.с.42-45) де відносно відділу освіти Рокитнівської РДА є неконкретне покликання на те, що за період з 01.08.2003 р. по 01.06.2006 р. встановлено фінансові порушення на певну суму.
Виходячи з наведеного у колегії суддів відсутня реальна можливість перевірити дотримання відповідачем при прийняті оскаржуваного розпорядження в частині, що стосується позивача, як передбаченої законом процедури його прийняття, так і підставності застосування до нього певного виду дисциплінарного стягнення, оскільки з оскаржуваного розпорядження не вбачається за що конкретного його було притягнено до дисциплінарної відповідальності та з яких мотивів було обрано певний вид дисциплінарного стягнення.
З огляду на постанову суду першої інстанції колегія суддів вважає, що при прийняті постанови судом не взято до уваги вимоги ч.3 ст.2 КАС України, зокрема судом першої інстанції не перевірено: чи діяв голова РДА, як суб'єкт владних повноважень, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням рівності перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких було спрямоване рішення.
При цьому колегія суддів вважає, що відповідачем при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани не було дотримано вимог ч.3 ст.2 КАС України, що свідчить про протиправність дій при прийняті розпорядження, що оскаржується в частині що стосується позивача.
Колегія суддів вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного розпорядження в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, доводи апеляційної скарги дають підстави для скасування постанови суду першої інстанції.
Поряд з цим колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди, оскільки сам факт скасування накладеного дисциплінарного стягнення є достатньою сатисфакцією за порушення прав позивача.
Враховуючи вище наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийняті постанови допущено порушення норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, постанова суду першої інстанції не ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, не відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, тому наявно підстави для її скасування та постановлення нової про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 березня 2007 року по справі № 2-а-7/07 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської районної державної адміністрації про визнання наказу про оголошення догани - незаконним та стягнення моральної шкоди - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Рокитнівської районної державної адміністрації про визнання наказу про оголошення догани - незаконним та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рокитнівської районної державної адміністрації від 14 серпня 2006 року № 22 к/г в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани ОСОБА_1, начальнику відділу освіти РДА.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення.
На постанову апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: М.А.Пліш