Судове рішення #1739964
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ЛЬВІВСЬКИЙ     АПЕЛЯЦІЙНИЙ     АДМІНІСТРАТИВНИЙ     СУД

 

 

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                      

11 лютого 2008 року                                                                                                  м. Львів

Обрізко І.М. Онишкевича Т.В. Багрія В.М.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого                                                                           

суддів:                                                                                  

 

за участю секретаря - Фацієвича М.Р.

позивача - ОСОБА_1, представника третьої особи - ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного управління МВС України у Львівській області на постанову Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2007 року по адміністративній справі №2а-239/07 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області, третя особа начальник служби охорони здоров'я ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а :

 

ОСОБА_1 звернувся 02.02.2007 року в місцевий суд з позовом про стягнення з головного управління МВС України у Львівській області за проведене зубопротезування 2500 грн. та заподіяну моральну шкоду 15000 грн.

Головуючий 1-ї інст. Стефанюк Б.Р.                                                                                 Рядок статзвіту № 38 Галицький райсуд м.Львова.                                                                                                 Справа  № 22-а-265/08 Доповідач: Обрізко І.М..                                                                                                                        (22-а-2863/07)

Вимоги обґрунтовані тим, що на нього поширюються пільги передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі право на позачергове безоплатне зубопротезування, крім дорогоцінних металів. З цього приводу він 01.02.2006 року звернувся до зубного лікаря-протезиста поліклініки УМВСУ у Львівській області, який оформив йому наряд-рахунок на суму 840 грн. за 100% вартість простого зубопротезування та яке він оплатив на 50%, документи про що представив лікарю. Однак доктор-ортопед відмовився його лікувати без 100% оплати вартості послуг. Після зустрічі з лікарем він дві доби не міг спати, приймав різні ліки від болів серця, викликав швидку допомогу.

В березні 2006 року він звернувся до приватного стоматолога, який провів йому просте зубопротезування, вартість якого складає 2500 грн., тому просить стягнути з відповідача означену суму заподіяної матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди, оскільки страждання носили характер системний і діяли на протязі тривалого часу.

В судовому засіданні місцевого суду позивач підтримав вимоги та дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2007 року позов задоволено частково, а саме в частині моральної шкоди відмовлено, матеріальну вимогу задоволено повністю та суд вийшов за межі заявлених вимог і визнав неправомірною відмову в позачерговому безоплатному зубопротезуванні.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням головне управління МВС України у Львівській області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що судом не зазначено мотивів з яких він виходив при прийнятті рішення в частині стягнення коштів. Не слід також ототожнювати суму сплачену замовником по окремо взятому цивільно-правовому договорі з грошовим еквівалентом шкоди. Та у разі регулювання спірних правовідношень ст.1173 ЦК України, завдана шкода за цією нормою відшкодовується не суб'єктом владних повноважень, а з державного бюджету.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити частково.

Відповідно до ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що спірні правовідносини виникли з приводу відшкодування шкоди суб'єктом владних повноважень фізичній особі внаслідок неправомірних дій.

Позивачем як в позовній заяві так і в ході судового розгляду в місцевому суді та апеляційному, ставиться питання відшкодувати шкоду матеріальну та моральну.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З огляду на наведене та виходячи з суті позову та суб'єктного складу, справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині скасування судового рішення першої інстанції являються суттєвими, врешті в їх задоволенні слід відмовити та справа підлягає закриттю, позаяк порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами КАС.

Керуючись статтями 157, 196, 198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу головного управління МВС України у Львівській області задоволити частково.

Скасувати постанову Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2007 року по справі №2а-239/07 та прийняти ухвалу, якою закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області, третя особа начальник служби охорони здоров'я ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Обрізко І.М.                                                                                                                                      Онишкевич Т.В.  Багрій В.М.

 Головуючий:

        

 судді:                                                                                  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація