Справа №  2-а-806/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 липня 2011 року                                                                                       м. Берегово

  Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області    Ільтьо  І. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі провизнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язання зробити доплату до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.10.2004 року,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Берегівського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язати відповідача зробити доплату до пенсії за період з 01.12.2010 року по дату набрання постанови законної сили, як дитині війни, згідно з положенням Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається  на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року і належать до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.

Позивачка ОСОБА_1 згідно позовної заяви просила справу розглянути в порядку письмового провадження.

Відповідач управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі через канцелярію суду подало письмове заперечення по справі, де вказало, що дії управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є правомірними, оскільки фінансування  виплат згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, а кошти Пенсійного фонду України згідно до ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не включаються до складу Державного бюджету України. При цьому, відповідач зазначив що згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону стверджує про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Крім того, відповідач зазначив, що  відповідно до Постанови КМУ від 23.04.2008 року «Про порядок надання пільг, компенсацій та гарантій», який є діючим, управління Пенсійного фонду України  в Берегівському районі щомісяця нараховує та виплачує позивачу надбавку, як дитині війни в розмірі 49,80 грн..

         Ухвалою суду від 03.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі в частині визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язання зробити доплату до пенсії за період з 01.12.2010 року включно залишені без розгляду. В інший частині адміністративного позову, що стосується періоду з 02 грудня 2010 року по 31 травня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі.

             Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.       

Вивчив матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

            У відповідності зі ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-VI, до дітей війни відносяться особи, що є громадянами України, яким на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945 року) було менше 18 років.    

Так, позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, має статус "Дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням.

            Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії, щомісячного або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

              28 грудня 2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме те, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.    

             Але, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року   № 10-рп/2008 , зміни щодо зменшення розміру надбавки до пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.    

           Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

             Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2010 рік не була зупинена чи обмежена Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" чи іншими нормативними актами.

             Стаття 70 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік"  Кабінету Міністрів України було надано право у  2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачала встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

           Суд не бере до уваги письмові заперечення відповідача в тій частині, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений у ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.    При цьому,  вважає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.          Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, то  вважаю, що  відсутні  правові підстави для застосування відповідачем будь-якої іншої величини, ніж встановлена ч.1 ст.28 цього Закону, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни. У зв’язку з цим заперечення відповідача у відповідній частині  є необґрунтованими.    

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачам, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Берегівському районі за місцем проживання позивача .

             За наведених обставин суд дійшов  до висновку, що права позивачки підлягають захисту з 02.12.2010 року по 31.05.2011 року, дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті  недоплаченої  щомісячної надбавки до пенсії  як дитині війни в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком  за період з 02.12.2010 року по 31.05.2011  року є неправомірними, оскільки він недоотримав гарантовану законом  щомісячну соціальну допомогу - доплату до пенсії як дитина війни у повному розмірі. В порядку ч. 2 ст.11 КАС України вважаю, що для повного захисту прав та інтересів позивача слід визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті  позивачу надбавки до пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та  зобов’язати відповідача  провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної надбавки   до  пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з  02.12.2010 року по 31.05.2011  року, з урахуванням виплачених відповідачем виплат.     

             Відповідно до ч.1  ст. 94 КАС України на користь позивачки підлягають стягненню 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.    

              Керуючись   ст. 46 Конституції України, ст. 2 Закону України " Про прожитковий мінімум", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 70 Закону України "Про  Державний  бюджет України на 2010 рік", ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ст.9, ч.2 ст.11, ст.ст. 71,183-2, 256  КАС України,     

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов’язання зробити доплату до пенсії за період з 02.12.2010 року по 31.05.2011 року згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.10.2004 року – задовольнити.

             Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі щодо відмови у перерахунку та виплаті  ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період  02.12.2010 року по 31.05.2011 року.

           Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі провести перерахунок  та виплату з 02.12.2010 року по 31.05.2011 року ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням уже виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..

            Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України Управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі зобов’язане постанову суду виконати негайно, в межах зобов’язань за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Берегівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя           І. І. Ільтьо