ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.06 Справа № 13/85пн.
За позовом Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець», м. Луганськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «БСГ», м. Луганськ
та відкритого акціонерного товариства «Завод Донець», м. Луганськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство промислової політики України
про визнання права власності
Головуючий Судді | Яресько Б.В. Ворожцов А.Г. Лісовицький Є.А. |
За участю: |
Від позивача | Заст. директора Шаповалов Г.І., дов. № 230 від 07.04.2006 р.; Лубянов О.А., дов. № 146 від 22.02.2006 р. Шевченко В.І., дов. № 145 від 22.12.2006 р. |
Від першого відповідача | Загороднюк А.В., дов. б/н від 01.09.06 р. |
Від другого відповідача | Не прибув |
Від третьої особи | Не прибув |
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить перевести на нього права і обов’язки покупця за договором купівлі-продажу між відповідачами 30/100 частки інженерно-адміністративної будівлі, площею 3956,1 м2, що розташована за адресою м. Луганськ, вул. Звейнека 145 від 09.07.2001 р., та визнати за ним право власності на 30/100 частки інженерно-адміністративної будівлі, площею 3956,1 м2, що розташована за адресою м. Луганськ, м. Луганськ, вул. Звейнека 145ж та вул. Цимлянська 11.
20.03.2006 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою він змінює предмет позову, в частині визнання права власності, та просить суд визнати за ним право власності на 100 % інженерно-адміністративної будівлі що розташована за адресою м. Луганськ, вул.. Цимлянська 11.
Представники позивача позов підтримали.
Відповідачі проти задоволення позову заперечують.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 15.12.1994 р. на виконання наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії № 877 від 07.06.1994 р. “Про затвердження наукових організацій виробничими площами” замісником міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії був затверджений акт передачі виробничих площ з балансу заводу “Донець” (правонаступником якого є другий відповідач) на баланс Центрального конструкторського бюро машинобудування “Донець” (ЦКБМ “Донець”) за яким позивач одержав на свій баланс виробничі приміщення в корпусі № 2 загальною площею 7210 м2 і окрему споруду лабораторії ростового обладнання загальною площею 160 м2, усього загальною площею 7370 м2 за адресою м. Луганськ, вул. Звейнека 145.
19.12.1994 р. Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії приймається наказ № 1614 “Про передачу на баланс ЦКБМ “Донець” виробничих площ заводу “Донець”, а саме виробничого приміщення в корпусі № 2 загальною площею 7210 м2 і окрему споруду лабораторії ростового обладнання загальною площею 160 м2, усього загальною площею 7370 м2 за адресою м. Луганськ, вул. Звейнека 145.
30.12.1994 р. між позивачем та другим відповідачем складається акт щодо передачі та розподільчий баланс станом на 01.01.1995 р.
Зазначене приміщення складає 70/100 ідеальних частки інженерно-адміністративної будівлі.
09.07.2001 р. між Відкритим акціонерним товариством “Завод “Донець” та Товариством з обмеженою відповідальністю “БСГ” був укладений договір купівлі-продажу інженерно-адміністративної будівлі площею 3956,1 м2, загальною площею 13105,5 м2 що складає 30/100 ідеальних частки інженерно-адміністративної будівлі, що знаходиться у м. Луганську вул. Звейнека 145.
19.09.2001 р. частини будівлі інженерно-лабораторного корпусу, що знаходиться на балансі позивача, рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 199/2 була присвоєна нова адреса – вул. Звейнека 145-ж.
26.12.2001 р. рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 333/14 частині будівлі, що належить ТОВ “БСГ” була присвоєна нова адреса –вул. Цимлянська 11.
15.07.2005 р. Ленінським районним судом м. Луганська по справі № 2-4031 2005 р., за позовом ДП ЦКБМ “Донець” к ВАТ “Донець” та МКП БТІ за участю третьої особи ТОВ “БСГ” було прийнято рішення про визнання за позивачем права власності на частину будівлі корпусу № 2 (адміністративно-інженерна будівля ) площею 7210 м2, а також не житлове приміщення № 1 інженерно-адміністративної будівлі літера 29-4 площею 1451,6 м2 в м. Луганську вул. Звейнека 145-ж.
24.02.2006 р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить перевести на нього права і обов’язки покупця за договором купівлі-продажу між відповідачами 30/100 частки інженерно-адміністративної будівлі, площею 3956,1 м2, що розташована за адресою м. Луганськ, вул. Звейнека 145 від 09.07.2001 р., та визнати за ним право власності 100 % інженерно-адміністративної будівлі що розташована за адресою м. Луганськ, вул. Звейнека 145ж та вул. Цимлянська 11.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на момент укладення купівлі-продажу між відповідачами 30/100 частки інженерно-адміністративної будівлі від 09.07.2001 р., він був власником 70/100 частки зазначеної будівлі і в силу 114 Цивільного кодексу Української РСР, та ст. 362 Цивільного кодексу України має право на переважне придбання зазначеного майна, як його співвласник . Про порушення свого права він дізнався лише у липні 2005 р.
Відповідачі проти задоволення позову заперечують, посилаючись на відсутність спільної часткової власності на момент укладення спірного договору між ними, крім того позивачу стало відомо про наявність договору 14.08.2001 р. під час підписання технічного звіту на земельну ділянку, якій містив копію спірного договору купівлі-продажу, в зв’язку з чим встановлений ст. 114 Цивільного кодексу Української РСР тримісячний строк сплинув 14.11.01 р.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст. 144 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинний на момент укладення спірного договору 09.07.2001 р. при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів.
Продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупця надається продавцю.
При продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов'язків покупця.
Другий відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її.
В той же час суд критично оцінює посилання позивача про те, що про наявність спірного договору, йому стало відомо лише у липні 2005 р. і відповідно встановлений ст. 362 Цивільного кодексу України для зазначених вимог строк позовної давності в один рік, ще не сплив.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу було відомо про наявність спірного договору.
Так позивачем був підписаний акт узгодження та встановлення меж земельної ділянки в технічному звіті про виконання робіт по розподілу території в зв’язку з договором купівлі-продажу за адресою м. Луганськ, вул. Звейнека 145 першому відповідачу 14.08.2001 р. Зазначений технічний звіт містить у собі копію спірного договору.
Крім того, факт обізнаності позивача про перехід права власності на частину будівлі до першого відповідача підтверджується також наступними листами позивача - № 471 від 08.07.2003 р.; № 698 від 06.10.2003 р. на адресу першого відповідача, листами першого відповідача на адресу позивача, тощо.
За таких обставин встановлений ст. 114 Цивільного кодексу Української РСР трьохмісячний строк для звернення до суду з позовом про перевід на співвласника прав і обов'язків покупця сплив ще до набрання чинності Цивільним Кодексом України і відповідно до спірних правовідносин він не застосовується.
Закінчення строку встановленого ст. 114 Цивільного кодексу Української РСР до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Повернути Державному підприємству ЦКБМ “Донець” з депозитного рахунку кошти в сумі 125682 грн. 00 коп. сплачені за платіжним дорученням № 229 від 17.04.2006 р.
Скасувати заходи по забезпеченню позову зазначені в ухвали про порушення провадження у справі від 24.02.2006 р.
Керуючись ст. 44,49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Повернути Державному підприємству Центральне конструкторське бюро машинобудування “Донець” м. Луганськ, вул. Звейнека 145ж, з депозитного рахунку суду кошти в сумі 125682 грн. 00 коп. сплачені за платіжним дорученням № 229 від 17.04.2006 р.
4. Скасувати заходи по забезпеченню позову зазначені в ухвали про порушення провадження у справі від 24.02.2006 р.
У судовому засіданні 06.10.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 11.10.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Головуючий Б.В. Яресько
Суддя А.Г. Ворожцов
Суддя Є.А. Лісовицький