ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.06 Справа № 13/409.
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт», с. Новоганівка Краснодонського району Луганської області
до закритого акціонерного товариства «Сорокінський торгівельний дім», м. Краснодон Луганської області
про стягнення 9231 грн. 07 коп.
Суддя | Яресько Б.В. |
За участю: |
Від позивача | Сідельнікова Н.В., дов. № 256 від 25.07.06 |
Від відповідача | Уткін М.Ю., - юрист довіреність № 128 від 28.08.06. |
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заявлена вимога про стягнення суми заборгованості в розмірі 9231,07 грн.
Представник позивача позов підтримав.
Відповідач проти задоволення позову в сумі 9231 грн. 07 коп. заперечує, визнаючи заборгованість лише в сумі 7531 грн. 07 коп.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що 01 січня 2005 р. між сторонами по справі був укладений договір поставки молока відповідно до умов якого позивач зобов’язався підготовлювати і систематично передавати відповідачу молоко базисної жирності 3,4 та щільністю 1,027, а відповідач зобов’язався приймати молоко та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до п. 5.1. договору.
На виконання умов договору позивач у лютому-квітні 2005 року передав відповідачу молоко в кількості 34904 кг.
Позивач зазначає, що в наслідок несвоєчасної оплати одержаного молока заборгованість відповідача склала 9231 грн. 07 коп., яку він просить стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідач визнає заборгованість в сумі 7531 грн. 07 коп. На підтвердження часткової сплати заборгованості в сумі 1700 грн. 00 коп. ним надана квитанція прибуткового касового ордеру від 10 травня 2006 року про одержання позивач зазначеної суми за молоко.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.
Відповідачем не виконане грошове зобов’язання в частині сплати 7531 грн. 07 коп.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача решти суми –1700 грн. 00 коп., є необґрунтованими, оскільки зазначені кошти були одержані позивачем 10 травня 2006 року, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру від 10 травня 2006 року.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково в сумі 7531 грн. 07 коп., в решті вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –83 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 96 грн. 26 коп., в решті на позивача.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Сорокинський торгівельний дім” Луганська область, м. Краснодон, пл. Леніна, 1, ідентифікаційний код 20175032 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агросвіт” Луганська область, Краснодонський район, с. Новоанновка, вул. Советська, 1, борг в сумі 7531 грн. 07 коп., державне мито у сумі –83 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 96 грн. 26 коп., наказ видати.
3. В решті вимог відмовити.
У судовому засіданні 06.10.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 11.10.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько