Справа № 183/11916/24

№ 1-кп/183/2086/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року                                                                м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 ,

прокурора                                                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                                                 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024041350001237 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, неодруженого, не працюючого, який не має місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.02.2011 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 03.06.2011 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

- 16.09.2011 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 13.02.2012 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. 08.12.2014 звільнений після відбуття покарання;

- 17.02.2016 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 70, ст. 76 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. 21.03.2018 знятий з обліку;

- 11.01.2018 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. 26.02.2021 звільнений після відбуття покарання,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , порушуючи вимоги статті 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», в період з 25 вересня 2023 року по 01 вересня 2024 року умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно мешкає та перебуває у сімейних відносинах, що призвело до тривалих, інтенсивних психологічних страждань у останньої.

Так, 25 вересня 2023 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного мешкання по АДРЕСА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, умисно вчинив відносно неї психологічне насильство в сім`ї, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, тим самим вчинив психологічний тиск на неї, що призвело до її психологічних страждань.

Крім того, 11 січня 2024 року о 19 годині 03 хвилини ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного мешкання по АДРЕСА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, умисно вчинив відносно неї психологічне насильство в сім`ї, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, тим самим вчинив психологічний тиск на неї, що призвело до її психологічних страждань.

Крім того, 16 квітня 2024 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного мешкання по АДРЕСА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, умисно вчинив відносно неї психологічне насильство в сім`ї, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, тим самим вчинив психологічний тиск на неї, що призвело до її психологічних страждань.

Крім того, 01 вересня 2024 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного мешкання по АДРЕСА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, умисно вчинив відносно неї психологічне насильство в сім`ї, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, тим самим вчинив психологічний тиск на неї, що призвело до її психологічних страждань.

Таким чином, ОСОБА_4 у період з 25 вересня 2023 року по 01 вересня 2024 року умисно систематично вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно мешкає та перебуває у сімейних відносинах, психологічне насильство, що призвело до тривалих, інтенсивних психологічних страждань у останньої.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, вищезазначені обставини пред`явленого обвинувачення підтвердив та пояснив, що дійсно неодноразово вчиняв домашнє насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 за обставин, встановлених органом досудового розслідування, що викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, з потерпілою примирився.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином. Звернулась до суду із заявою, в якій просить розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти проведення розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК та розуміє наслідки такого порядку. Цивільний позов до обвинуваченого не заявляє. Суд, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду без участі потерпілої особи.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють вищенаведені обставини та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, перебуває на обліку лікаря фтизіатру з діагнозом туберкульоз, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, інвалідом не являється, раніше судимий, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно з ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб’’ктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінив свої дії, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно з ст. 67 КК України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, вважає необхідним з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті інкримінованого йому злочину зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК.

На підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі або звільненням з підстав, передбачених цим кодексом, від кримінальної відповідальності покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України суд вважає необхідним застосувати доОСОБА_4 обмежувальний захід, а саме направлення ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком один місяць.

Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, і буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2024 року у виді особистого зобов`язання продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 1 рік.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком один місяць.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_4 продовжити до набрання вироком законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам провадження.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1