Справа № 161/17174/24 Провадження №33/802/795/24 Головуючий у 1 інстанції:Черняк В. В.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року                                                                 місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 та його захисника Самчука А.М., потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Волощука О.Ф., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09.09.2024 року о 11:34 год. на а/д Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 126 км 800 м, керуючи транспортним засобом Volvo 760, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі ТЗ BMW F10 528і, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перелаштуватись ОСОБА_1 , в результаті зіткнення даних автомобілів також відбулось зіткнення з ТЗ Renault Expres, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.10.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, висновки суду, викладені в рішенні є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого суд прийшов помилкового висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що на його думку у ДТП наявна вина водія ТЗ BMW F10 528і, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , у зв`язку зі значним перевищенням швидкості останнім, порушенням руху у відповідній смузі руху, не слідкуванням за дорожньою обстановкою та не реагування на її зміну, що перебуває в причинному зв`язку з виникненням ДТП. Зазначає, що суд першої інстанції не здійснив належним чином розгляд даної справи, оскільки не було викликано та допитано в якості свідків працівників поліції про що наголошувалося під час судового засідання.

З огляду на вищевикладене просить скасувати оскаржуване судове рішення про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, ОСОБА_1 було подано клопотання про виклик та допит свідків у даній справі, а саме працівників поліції, а також клопотання про призначення судової – комплексної, автотехнічної, фототехнічної та відеотехнічної, інженерно - транспортної експертизи, дослідження обставин і механізму ДТП.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 та його захисника Самчука А.М., які подану апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів підтримали та просили задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Волощука О.Ф., які заперечили подану апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, суддя приходить до наступного висновку.

За змістом ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Дані вимоги Закону та роз`яснення пленуму ВСУ суддею першої інстанції при розгляді справи були дотримані.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125991 від 09.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.10.3 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КУпАП.

За змістом ст.124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

В пункті 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, передбачено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

З аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР України вбачається, що відповідальність за ст.124 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху і внаслідок чого виникло пошкодження, зокрема транспортного (их) засобу (ів).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

В ході розгляду справи ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується не визнав. При цьому пояснив, що виїхавши з повороту зі сторони Цуманя, він з полоси розгону включивши лівий покажчик повороту став переміщатися на крайню ліву смугу, для розвороту в бік Рівного, за 150 м. побачив автомобіль BMW, перед ним Renault Expres за 2-5 метрів на лівій смузі. Відчув ковзний удар в ліву сторону автомобілем BMW, який рухався дуже швидко. Інспектор, який складав на нього протокол бачив обставини ДТП, складав схему, сказав йому, що він винен в ДТП, а тому він не підписував схему. Він не їхав під кутом до смуги розвороту на Рівне.

Проте такі його доводи до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, стверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 125991 від 09.09.2024 року; схемою місця ДТП, яка сталася 09.09.2024 року о 11:34 год., на а/д Н-22 Устилуг –Луцьк - Рівне 126 км 800 м, на якій зафіксовано механізм ДТП, а також розташування транспортних засобів Volvo 760, д.н.з. НОМЕР_1 , BMW F10 528і, д.н.з. НОМЕР_2 , та Renault Expres, д.н.з. НОМЕР_3 , після їх зіткнення між собою; письмовими поясненнями учасників ДТП; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП старшого лейтенанта поліції Черевко Р.О. від 09.09.2024 року, в якому останній повідомив про обставини ДТП, яка сталася 09.09.2024 року о 11:34 год., на а/д Н-22 Устилуг –Луцьк - Рівне 126 км 800 м; фототаблицями, на яких зафіксовано видимі механічні пошкодження на транспортних засобах Volvo 760, д.н.з. НОМЕР_1 , BMW F10 528і, д.н.з. НОМЕР_2 , та Renault Expres, д.н.з. НОМЕР_3 , а також їх місце розташування після зіткнення між собою на проїжджій частині.

В суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 09.09.2024 року, до моменту виникнення даної ДТП, він рухався в напрямку м. Луцька у своїй смузі руху (крайня ліва). Швидкість його руху в той момент була в межах 50 км./год. В автомобілі були пасажири ОСОБА_4 , яка сиділа позаду, а Василюк Надія, яка сиділа з переду крикнула «куди він їде». Зіткнення його автомобіля було його переднє праве колесо – автомобіля ОСОБА_1 переднє ліве, від удару Volvo 760 продовжило рух в праву сторону. Біля 10 метрів було між автомобілями, коли ОСОБА_5 крикнула куди він їде, зіткнення було під кутом. В BMW якщо зіткнення було при швидкості більше 60 км./год., то стрілка спідометра заклине на покажчику, якщо менше падає. Зіткнення було на лівій смузі, куди виїжджав ОСОБА_1 .

Разом з тим, допитаний в апеляційному суду працівник поліції ОСОБА_6 пояснив, що 09.09.2024 року саме ним складався адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 . Матеріали складали лише на ОСОБА_1 , який виїжджав із відстійника для далекобійників, на крайню ліву смугу, не переконався чи рухався хтось на смузі руху на яку він виїжджав. ДТП сталося на лівій смузі руху, де рухався автомобіль BMW, Volvo 760 рекошетом відкинуло в сторону. Транспортний засіб Volvo 760 рухався під кутом + - 45 градусів по відношенню до автомобіля BMW і смуги руху.

Свідок ОСОБА_7 , яка була допитана в апеляційному суду показала, що 09.09.2024 року вона сиділа по середині на задньому сидіння в автомобілі BMW, який рухався по крайній лівій смузі, на яку виїхав автомобіль Volvo 760 і трапилось ДТП. Від автомобіля BMW до транспортного засобу Volvo 760 було 20-25 метрів до ДТП. Водій автомобіля Volvo 760 під кутом 45 градусів, рухався різко на ліву смугу. Яка швидкість була в автомобілі BMW їй не відомо.

Допитана в місцевому суді свідок ОСОБА_8 пояснила, що на момент ДТП вона їхала в автомобілі BMW, який рухався з дозволеною швидкістю руху, побачила, що на їхню смугу руху раптово виїхав сірий автомобіль (Volvo). Після зіткнення в BMW спрацювали подушки безпеки.

Разом з тим, допитаний в апеляційному суді в якості свідка ОСОБА_9 (брат ОСОБА_1 ), пояснив, що їхав на автомобілі Фіат Дукато із Цумані в напрямку Рівного, на розворот. Метрів 40-50 до розворота (де було ДТП) на Рівно, швидко рухався автомобіль BMW темно – коричневого кольору зі швидкістю більше 100 км./год. по крайній лівій смузі руху. Транспортний засіб Volvo 760 перестроювався під невеликим кутом на смугу розвороту, відстань між Volvo 760 і BMW в цей час була 10-15 метрів, швидкість автомобіля BMW він визначив візуально. ОСОБА_1 повідомив йому після ДТП, що не бачив звідки BMW з`явився.

Допитаний в суді апеляційної інстанції в якості свідка ОСОБА_10 показав, що їхав з батьком ОСОБА_1 в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні, водій перестроювався із покажчиком повороту на крайню ліву смугу, щоб розвернутися на Рівне. Перед виїздом на ліву смугу руху він нікого не бачив, BMW було далеко за метрів 150-200 і рухався по лівій смузі, ОСОБА_10 також бачив цей автомобіль. Працівник поліції був на островку, який розділяє смуги руху на протилежні напрямки за 30 -50 метрів до місця ДТП. Volvo 760 до лінії розмітки під мінімальним кутом, точніше сказати не може. Гальмування BMW не бачив і не чув.

Окрім того, апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи фотографій місця ДТП, вважає, що характер отриманих транспортними засобами пошкоджень свідчить про правильність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі ДТП обставин.

Як встановлено судом першої інстанції, саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.3 ПДР України виникла дана ДТП. Так як, останній, 09.09.2024 року о 11:34 год. на а/д Н-22 Устилуг – Луцьк - Рівне 126 км 800 м, керуючи транспортним засобом Volvo 760, д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі транспортному засобу BMW F10 528і, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перелаштуватись ОСОБА_1 , в результаті зіткнення даних автомобілів також відбулось зіткнення з транспортним засобом Renault Expres, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 .

Водночас, апеляційний суд відмовляє у заявленому ОСОБА_1 клопотанні про призначення судово-інженерно транспортної експертизи, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для законного, обґрунтованого та мотивованого рішення.

Що стосується доводів апелянта про перевищення ОСОБА_2 дозволеної швидкості, то апеляційний суд вважає їх непереконливими, оскільки будь яких належних та допустимих доказів на підтвердження даних обставин суду не надано.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Усі твердження апелянта не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

А тому, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності та постановив законне судове рішення про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Таким чином, постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог КУпАП, так як підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. Не було здобуто таких, і в ході апеляційного розгляду справи.

А відтак, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді щодо нього, – без змін відповідно до ст.294 КпАП України.

        На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року, щодо нього, – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя Волинського

апеляційного суду                         В.А. Подолюк