Справа № 157/1873/24

                                                               Провадження № 2/162/326/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       11 грудня 2024 року                                                        селище Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Глинянчук В.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК-ВУД» про розірвання договору про співпрацю, відшкодування збитків та моральної шкоди,

встановив:

        ОСОБА_1 у порядку цивільного судочинства через підсистему «Електронний суд» звернувся з цим позовом до Камінь-Каширського районного суду Волинської області 07 листопада 2024 року.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 листопада позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Любешівського районного суду Волинської області.

Позовна заява з додатками надійшла до Любешівського районного суду Волинської області 05 грудня 2024 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, доходжу таких висновків.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що є керівником та представником Приватного підприємства «Пелети-Брикети» (далі -- ПП «Пелети-Брикети») та всі грошові операції здійснював з вказаного підприємства. Між позивачем та ТОВ «ЛБК-ВУД» 05 листопада 2021 року було укладено договір про співпрацю, предметом якого є виготовлення пробної партії паливної гранули (пелети деревної) у кількості 69 тонн з метою визначення подальшого розвитку спільного проєкту по виробництву паливної гранули. З перших днів співпраці стороною ТОВ «ЛБК-ВУД» було порушено умови договору щодо керівництва усіма процесами та реалізацією виробництва, збуту готової продукції та розподілу прибутку тощо.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК-ВУД» (далі – ТОВ «ЛБК-ВУД») 1373768,67 гривень витрат на виробництво продукції, 50 % від прибутку від реалізації виробленої продукції відповідно до контракту № 01/04/22-DK від 08 квітня 2022 року, 30 тисяч гривень моральної шкоди та судові витрати у справі у розмірі 14337,68 гривень, пов`язані з оплатою судового збору.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем серед іншого подано договір про співпрацю від 05 листопада 2021 року, що укладений у місті Рівне між ТОВ «ЛБК-ВУД» та ОСОБА_1 , відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позивача як про кінцевого бенефіціарного власника ПП «Пелети-Брикети», пропозиції позивача ТОВ «ЛБК-ВУД» про врегулювання спору між підприємствами.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною першою статті 3 Господарського кодексу України (далі – ГК) визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до частини другої статті 55 ГК суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно з частиною першою статті 179 ГК майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Із змісту позовної заяви, доданих документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 , 05 листопада укладаючи договір з ТОВ «ЛБК-ВУД», діяв як керівник та представник ПП «Пелети-Брикети». Між сторонами виникли господарсько-договірні зобов`язання та права, пов`язані з діяльністю по виготовленню та реалізації продукції.

Таким чином, спір, що виник між сторонами, юрисдикційно не належить до компетенції цивільного суду та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

       Враховуючи наведене, керуючись статтею 186 ЦПК,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК-ВУД» про розірвання договору про співпрацю, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з таким позовом до належного суду у порядку господарського судочинства.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 14337 (чотирнадцять тисяч триста тридцять сім) гривень 68 копійок, сплачений відповідно до квитанції Акціонерного товариства «Таскомбанк» від 07 листопада 2024 року № 2704-2741-9362-6316.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Любешівського районного суду

       Волинської області                                                В.Д. Глинянчук